Людмила Володимирівна Гажа: Основи педагогічної майстерності

Людмила Володимирівна Гажа

Тема: Культура зовнішнього вигляду вчителя

Страницы

Страницы

Тема: Культура зовнішнього вигляду вчителя

Про мене

Переддипломна практика

Крокуємо
до майстерності

Основи педагогічної майстерності

Крокуємо
до майстерності

Немає коментарів:

Дописати коментар

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Красноградський педагогічний фаховий коледж Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Робочий зошит

студента(ки) (ПІБ) _______________________________________________

групи__________________________________________________________

галузі знань_____________________________________________________

освітнього ступеня_______________________________________________

спеціальності____________________________________________________

Красноград

2021

УДК

Г 13

Укладачка:

Людмила ГАЖА викладач основ педагогічної майстерності, спеціаліст першої категорії Красноградського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Рецензенти:

Котелевська Л. Д, заступниця директора з навчальної роботи, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Монастирська О. В., завідувачка навчально-методичного кабінету, спеціаліст вищої категорії, старший викладач Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Г 13 Основи педагогічної майстерності: робочий зошит для практичних робіт Красноградський педагогічний фаховий коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. – Красноград, 2021. – 70 с.

Робочий зошит Основи педагогічної майстерності підготовлено як складову частину комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни для студентів педагогічних спеціальностей.

Зміст робочого зошита відповідає навчальному плану та робочій програмі курсу основи педагогічної майстерності.

Робочий зошит рекомендований для студентів педагогічних навчальних закладів.

УДК

Затверджено на засіданні навчально-методичної ради Красноградського педагогічного фахового коледжу

Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

(протокол № 1 від «» січня 2021 року)

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ……………………………………………………………….. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………………		4 6
МОДУЛЬ 1. СУЧАСНА СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ……… Сутність педагогічної діяльності та майстерності вчителя…………………		7
Педагогічна техніка вчителя………………………………………………… Зовнішня техніка…………………………………………………………….. Внутрішня техніка…………………………………………………………… Соціально-перцептивна техніка…………………………………………….. Майстерність вчителя в управлінні собою…………………………………		10 10 15 20 24
Педагогічна комунікація………………………………………....................		27
	Мовлення вчителя ………………………………………………………..	27
	МОДУЛЬ 2. ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ Педагогічне спілкування та його особливості…………………………..	31
	Майстерність вчителя в розв’язуванні педагогічних конфліктів……..	37
	Педагогічний такт і тактика вчителя…………………………………….	41
Педагогічна майстерність як мистецька дія………………….....................		48
ДОДАТКИ………………...………………………………………………… ПЕДАГОГІЧНИЙ СЛОВНИК ………………………………………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………		51 76 77

ПЕРЕДМОВА

Робочий зошит з основ педагогічної майстерності сприятиме оптимізації освітнього процесу та самоосвіти студентів педагогічних спеціальностей.

Дисципліна «Основи педагогічної майстерності» є важливою складовою психолого-педагогічної підготовки вчителя. Вона покликана забезпечити розвиток професійно важливих якостей, що дозволить вчителю і вихователю творчо розв’язувати проблеми педагогічної взаємодії.

Метою курсу є дати студентам уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя, формувати у майбутніх педагогів потребу професійно займатися самовихованням, адаптуватися до педагогічної професії, самовдосконалюватися, проявляти свій індивідуальний творчий потенціал у навчально-виховній діяльності.

Курс має яскраво виражений прикладний характер, перевага надається практичним вмінням. Особлива роль на заняттях належить студенту, він повинен бути не тільки спостерігачем і аналітиком, а й активним перетворювачем власної особистості.

Робота з зошитом «Основи педагогічної майстерності» допоможе студентам систематизувати знання про:

· сучасні засади педагогічної діяльності;

· структуру педагогічної майстерності;

· гуманістичні цінності педагога;

· стилі педагогічного спілкування, їх особливості;

· культуру, техніку педагогічного мовлення;

· складові, способи реалізації педагогічної техніки;

· умови вияву педагогічного такту та етики діяльності вчителя;

· причини виникнення конфліктів та способи їх запобігання і розв’язання;

· основні способи саморегуляції та психологічного настроювання вчителя;

· способи самовиховання, формування творчої особистості учителя-новатора;

Виконання вправ та рекомендацій, що розміщені у робочому зошиті, сприятимуть формуванню вмінь студентів:

· оцінювати власний рівень готовності до педагогічної діяльності;

· проектувати шляхи свого професійного зростання та саморозвитку;

· розвивати та удосконалювати власну професійну увагу, використовувати прийоми тренінгу уваги та спостережливості, управляти своєю увагою та увагою учнів;

· визначати індивідуальні властивості уяви, здійснювати тренування відтворюючої, творчої уяви;

· контролювати власні емоції: керувати своїм психічним станом, здійснювати самоконтроль та створювати позитивне самопочуття;

· удосконалювати техніку мовлення;

· уміти аналізувати і педагогічно грамотно розв’язувати педагогічні задачі;

· реалізувати прийоми самонавіювання у заданих умовах;

· здійснювати активне слухання;

· творчо організовувати процес навчання і виховання.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Фраза дня

- Початок модуля, теми.

- Дати визначення.

- Поміркуйте! Висловіть Вашу точку зору.

- Самостійна робота студентів.

- Наведіть приклад.

- Складіть пам’ятку!

- Місце рефлексії.

Фраза дня:________________________________________________________________

МОДУЛЬ 1. Сутність педагогічної діяльності та майстерності вчителя

Питання: Педагогічна діяльність та особистість вчителя в системі педагогічної майстерності. Суспільна значущість професії вчителя, його функції. Вимоги до особистості педагога.

Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності.

Структура педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість особистості педагога; професійна компетентність; педагогічні здібності; педагогічна техніка.

Педагогічна ситуація, педагогічна задача.

Ключові поняття: педагогічна діяльність, педагогічна майстерність, гуманістична спрямованість, професійна компетентність, педагогічні здібності, педагогічна задача, педагогічна ситуація.

Вчитель – це ________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Педагогічна діяльність – це ________________________________________________________

Професійна готовність – це_________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Першим ввів поняття «майстерність вихователя» А.С.Макаренко у своїй статті «Деякі висновки з мого педагогічного досвіду»: «Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом… але це спеціальність, якої треба навчитись, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчати музиканта».

Педагогічна майстерність – це______________________________________________________

__________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Компоненти педагогічної майстерності:

1. Гуманістична спрямованість _______________________________________________________

__________________________________________________________________________________

2. Професійна компетентність – це____________________________________________________

3. Педагогічні здібності – це _________________________________________________________

4. Педагогічна техніка – це __________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Педагогічна технологія - ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Особистість вчителя

Домінантні якості

Негативні якості

Периферійні якості

Професійно недопустимі якості

Специфіка професії вчителя ________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійна робота студента

Твір-роздум «Вчителі, що змінили мою долю»

Вислови про професію вчителя (мінімум 10)

Питання для самоконтролю

Розкрийте сутність поняття педагогічної діяльності?
Розкрийте специфіку професійної діяльності педагога?
Назвіть основні компоненти педагогічної майстерності.
Дайте визначення поняттю гуманістичної спрямованості?
Роль професійної компетентності у майстерності вчителя.
Схарактеризуйте основні педагогічні здібності вчителя.
У чому полягає значення педагогічної техніки для вчителя?

Фраза дня_____________________________________________________________________

МОДУЛЬ 2. Педагогічна техніка вчителя.

Зовнішня педагогічна техніка

Питання: Поняття педагогічної техніки. Складові педагогічної техніки.

Зовнішня техніка, її елементи.

Ключові поняття: зовнішня техніка, жести, міміка, пантоміміка, візуальний контакт, міжособистісний простір, дрес-код, невербальна комунікація, статична експресія, динамічна експресія.

Педагогічна техніка – це ______________________________________________________

Зовнішня техніка – це ______________________________________________________________

Елементами зовнішньої техніки вчителя є вербальні (мовні) та невербальні (міміка, пантоміміка) засоби.

Невербальні засоби спілкування – це ________________________________________________

Невербальна комунікація

Невербальна комунікація – це ______________________________________________________

Культура зовнішності вчителя

місце для фото

Детальний опис

Пантоміміка – це _____________________________________________________________

Жести – це ________________________________________________________________________

Основні вимоги до жестів:

Жести

Описові

Психологічні

Міміка – це ________________________________________________________________

Візуальний контакт (контакт очей) – це _____________________________________________

Тактильна комунікація – це ________________________________________________________

Міжособистісний простір – це _______________________________________________________

Види дистанцій між партнерами у спілкуванні
№	Дистанції	Відстань	Співрозмовники	Ситуація
1	Інтимна	Менше 40-50см
2	Особистісна	Від 0,4-0,5м до 1,3-1,5м
3	Соціальна (суспільна)	Від 1,2-1,5м до 2м
4	Формальна	Від 2м до 3,7-4м
5	Публічна	4-7м

Відстань більше 7м не дає можливості чітко сприймати міміку, ще більша (12м) – жести і рухи корпуса. Це призводить до появи бар’єрів у спілкуванні. Тому зміна дистанції може бути прийомом привертання уваги учнів під час уроку.

Система запахів

Аромат:

Як впливає?

Дрес – код

Про що говорить Ваше тіло? (динамічна експресія)

Фраза дня ________________________________________________________________

Внутрішня техніка педагога

Питання: внутрішня техніка. Саморегуляція педагога в професійній діяльності.

Ключові поняття: внутрішня техніка, саморегуляція, релаксація, аутогенне тренування.

Внутрішня техніка – це ________________________________________________________

Самопочуття і настрій педагога не є його особистою справою, оскільки часто відображається на учнях, їхніх батьках, колегах, впливає на взаємини, атмосферу в класі.

Серед якостей, які дають змогу здійснювати професійну діяльність без зайвого емоційного напруження, визначають: _________________________________________________

Саморегуляція – це __________________________________________________________

Психологічне налаштування – це ___________________________________________________

Шляхи досягнення емоційної саморегуляції:

Звернення до власного почуття обов’язку у зв’язку з усвідомленням соціальної ролі своєї професії, ціннісними установками. ______________________________________________

Метод фізичних дій. __________________________________________________________

Самонавіювання на фоні загального м’язового розслаблення та психічного спокою. ____

Аутогенне тренування – це _________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Аутотренінг, як правило, охоплює основні етапи:

· розслаблення;

· самонавіювання (вплив за допомогою спеціальних формул на певні установки) на фоні стану релаксації;

· вихід зі стану релаксації.

Релаксація – це _________________________________________________________________

Правила успішного самонавіювання:

1) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6) _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розрядка в діяльності. _________________________________________________________

Способи досягнення розрядки в діяльності

Музикотерапія

___________________________________________________________

Заняття спортом

___________________________________________________________

Працетерапія

___________________________________________________________

Танцювальна терапія

___________________________________________________________

Відеотерапія

___________________________________________________________

Імітаційна гра

___________________________________________________________

Гумор

___________________________________________________________

Емоційне налаштування на урок. _______________________________________________

Основні напрямки роботи з емоційного налаштування перед уроком
Звернення до матеріалу уроку	________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________
«Надзавдання уроку»	________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________
Створення позитивної установки	________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________

Фраза дня _____________________________________________________________________

Релаксуйте!

Фраза дня ___________________________________________________________________________

Соціально-перцептивна техніка

Питання: поняття соціальної перцепції. Увага та уява педагога.

Ключові поняття: соціально-перцептивна техніка, уява, увага, спостережливість, емпатія, рефлексія, стереотипізація, ідентифікація, візуальне сканування.

Соціально-перцептивна техніка – ______________________________________________

Термін „соціальна перцепція" ввів американський психолог Дж. Брунер (1947 р.) для фіксації того факту, що сприймання залежить не тільки від об'єкта сприймання, а й від минулого досвіду суб'єкта спілкування, його цілей, намірів.

Складові соціально-перцептивної техніки:

психологічні механізми сприймання людини людиною	Ідентифікація Стереотипізація Емпатія Рефлексія
розуміння емоційних станів людини	Візуальне сканування
умова правильного сприймання людини	Увага Спостережливість
Види уваги (за походженням та способом здійснення)
Мимовільна		Довільна
________________________________________ ________________________________________ ________________________________________ ________________________________________		________________________________________ ________________________________________ ________________________________________ ________________________________________

Тому педагог зобов’язаний поставити перед собою таку вимогу: ____________________

__________________________________________________________________________________

Основні закони уваги

Закон апперцепції

___________________________________________________________

Закон установки

___________________________________________________________

Закон чотирьох

складових

Розглядає основні параметри уваги:

стійкість __________________________________________________

__________________________________________________________

обсяг______________________________________________________

__________________________________________________________

розподіл __________________________________________________

__________________________________________________________

переключення _____________________________________________

__________________________________________________________

Завданням вчителя є встановлення цілісного контакту з класом, привертання уваги учнів.

Пропонуємо розглянути варіанти привертання уваги:

мовленнєвий варіант __________________________________________________________

рухознаковий варіант _________________________________________________________

змішаний варіант _____________________________________________________________

Уява – _____________________________________________________________________

Основні функції уяви:

аналіз ______________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

пошук ______________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

прогноз _____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Уява тісно пов’язана з появою натхнення, з творчістю. _____________________________

Гра «Кіноплівка»:1 варіант - кожен з учасників називає слово-слайд так, щоб перше було зачином, середні – основною частиною, останні – кінцівкою «сценарію фільму», жанр якого кожна група обирає самостійно (детектив, комедія, жахи, бойовик тощо)_____________________________________________________________________________

2 варіант – кожен з учасників кладе на стіл по одному будь-якому предмету з особистих речей, які стануть ключовими об’єктами в «сценарії»__________________________________________

Самостійна робота студентів

Твір «Набір слів»

Кожен студент називає під запис інших по одному слову. Їх треба об’єднати в логічну розповідь, розширюючи діапазон слів, але не змінюючи послідовності.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення педагогічної техніки та її основних компонентів.

Розкрийте значення внутрішньої техніки в роботі вчителя.
Які існують способи оволодіння навичками внутрішньої техніки?
Назвіть елементи зовнішньої техніки вчителя.
Обґрунтуйте значення невербальної комунікації в діяльності педагога.
Дайте пояснення поняттю «соціально-перцептивна техніка».
Чи може обділена творчою уявою людина стати майстерним педагогом?

Фраза дня __________________________________________________________________

МОДУЛЬ 3 Майстерність учителя в управлінні собою

Питання: Самовиховання та самонавіювання як основа професійного самовдосконалення вчителя. Емоційно-вольова сфера педагога. Техніка релаксації та самонавіювання.

Ключові поняття: самовиховання, самоосвіта, самоаналіз, самозвіт, переконування, навіювання, самонавіювання, аутотренування, професійне вигорання, стрес.

Самовиховання – це __________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Самоосвіта – це ___________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

«Майстром може стати кожний, якщо йому допоможуть і якщо він сам працюватиме»; «Кожен з вас, молодих педагогів, буде неодмінно майстром, якщо не покине нашої справи, а наскільки він оволодіває майстерністю, — залежить від власної наполегливості» -

А. Макаренко

Самоаналіз - __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вікно Джохарі

Відкрита зона

Сліпа пляма

Прихована зона

Невідома зона

Умови успішного самовиховання: ______________________________________________

Самохарактеристика - ________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Взаємохарактеристика - ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Воля - ____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Навіювання - _____________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Самонавіювання - _________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Стрес - ___________________________________________________________________________

Синдром професійного вигорання - _________________________________________________

Причини: _________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Симптоми: ________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Профілактика: _______________________________________________________________

Шляхи подолання: ____________________________________________________________

Практичні рекомендації запобігання професійному вигоранню:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Взаємохарактеристика

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю:

Обґрунтуйте необхідність самовиховання вчителем.
Опишіть синдром професійного вигорання вчителя.
Назвіть причини появи і розвитку стресу.
Які засоби профілактики стресу.
Розкрийте шляхи подолання синдрому професійного вигорання педагога.

Фраза дня _____________________________________________________________________

МОДУЛЬ 4. Педагогічна комунікація

Мовлення вчителя

Питання: Роль мовлення в роботі вчителя. Умови ефективності професійного мовлення вчителя. Технічні показники виразного мовлення. Шляхи вдосконалення мовлення майбутнього вчителя.

Ключові поняття: техніка мовлення, дихання, голос, тембр, діапазон, гнучкість, темпоритм, дикція, інтонація

Техніка мовлення – це _________________________________________________________

Процес успішного усвідомлення дітьми навчального матеріалу значною мірою залежить від досконалості мовлення вчителя. До технічних показників виразного мовлення належать: дихання, голос, дикція, інтонація, темп.

Дихання – це ______________________________________________________________________

Є такі типи дихання: верхнє (ключичнє), грудне, діафрагматичне, реберно-діафрагматичне.

Умови правильного дихання:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голос – це ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні властивості голосу

Сила

___________________________________________________________________

Політність (злетність)

___________________________________________________________________

Гнучкість

___________________________________________________________________

Діапазон

___________________________________________________________________

Тембр

___________________________________________________________________

Милозвучність

___________________________________________________________________

Сугестивність

___________________________________________________________________

Витривалість

___________________________________________________________________

Дикція – це __________________________________________________________________

Темпоритм – це _______________________________________________________________

Для досягнення виразності звучання слід майстерно користуватися паузами: логічними та психологічними. Без логічних пауз мовлення безграмотне, а без психологічних – мертве.

Інтонація – це _________________________________________________________________

Після об’єктивної оцінки власних мовленнєвих даних варто розпочати регулярні заняття для виправлення виявлених недоліків, слабких сторін мовлення (тренувати дихання, відпрацьовувати дикцію, темпоритм, зміцнювати голосові зв’язки).

Самостійна робота студента:

Скоромовка, яку можна використати для руханки на уроці

Твір «на одну букву» ___

Питання для самоконтролю

1. Обґрунтуйте роль мовлення в роботі вчителя.

Назвіть технічні показники виразного мовлення.
Яка роль правильної організації дихання у мовленні педагога?
Від чого залежить звучання голосу?
Чи можливо вплинути на тембр, милозвучність та сугестивність голосу?

Фраза дня ________________________________________________________________________

Педагогічне спілкування та його особливості

Питання: Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції, види. Структура педагогічного спілкування. Стилі педагогічного спілкування.

Ключові поняття: педагогічне спілкування, функціонально-рольове та особистісно орієнтоване спілкування, бар’єри спілкування, непродуктивні стилі спілкування, контакт у спілкуванні, позиція у спілкуванні

Педагогічне спілкування – це __________________________________________________

Педагогічне спілкування

(залежно від суб’єкт-об’єктного чи суб’єкт-суб’єктного принципу взаємодії)

Функціонально-рольове – це _____________

________________________________________

Особистісно орієнтоване – це _____________

________________________________________

________________________________________
________________________________________

________________________________________

Функції педагогічного спілкування:

інформаційна ________________________________________________________________

пізнання особистості __________________________________________________________

самоствердження _____________________________________________________________

організація взаємодії __________________________________________________________

експресивна _________________________________________________________________

На ефективність спілкування вчителя з учнями впливають так звані бар’єри спілкування, які наведено в таблиці.

Бар’єри спілкування

Соціальний

Фізичний

Гностичний

Психологічний

Стиль педагогічного спілкування – це __________________________________________

Стиль спілкування вчителя визначають його ставлення до дітей та вміння керувати учнівським колективом. Розглянемо кожен з цих факторів окремо.

Ставлення вчителя до дітей буває:

активно-позитивне – __________________________________________________________

пасивно-позитивне – __________________________________________________________

негативне – _________________________________________________________________

Способи керівництва учнівським колективом
авторитарний	_______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________
ліберальний	_______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________
демократичний	_______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________

Враховуючи різновиди ставлення вчителя до учнів та способи керівництва учнівським колективом, виділяють такі стилі педагогічного спілкування:

______________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Але реальне життя та події, що відбуваються у навчальних закладах, демонструють наявність непродуктивних стилів педагогічного спілкування:

«Монблан» – ________________________________________________________________

«Китайська стіна» – __________________________________________________________

«Локатор» – _________________________________________________________________

«Робот» – ___________________________________________________________________

«Я сам» – ___________________________________________________________________

«Гамлет» – __________________________________________________________________

«Друг» – ____________________________________________________________________

«Тетерів» – __________________________________________________________________

Контакт у спілкуванні – _______________________________________________________

Позиція у спілкуванні – _______________________________________________________

Стани нашого Я

Позиція батька

Позиція дорослого

Позиція дитини

Звичайна позиція педагога – ____________________________________________________

У процесі спілкування важливо враховувати і розміщення співрозмовників. _______________

Спосіб розміщення людей за столом під час спілкування має велике значення для налагодження продуктивних стосунків. Виділяють такі способи розміщення учасників комунікації за столом:

· кутове розміщення - ____________________________________________________

· позиція ділової взаємодії - _______________________________________________

· конкуруючо-захисна позиція за столом - ___________________________________

· незалежна позиція - _____________________________________________________

Вправа «Ліфт»: уявіть, що Ви їдете в ліфті з Вашим потенційним учнем(слухачем). Потрібно за 3 хвилини переконати його прийти до Вас на факультатив(позаурочне заняття, гурток, тренінг тощо)

Правила онлайн-спілкування

Самостійна робота студента

Запрошення батьків прийти до школи

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність поняття педагогічного спілкування?

Якою є роль кожного з етапів педагогічного спілкування для встановлення ефективної взаємодії вчителя з учнями у навчально-виховному процесі?
Що повинен робити вчитель, щоб не допускати виникнення або звести до мінімуму вплив бар’єрів у спілкуванні?
Що породжує непродуктивні стилі спілкування вчителя з учнями?
Чи відрізняється педагогічне спілкування від спілкування вчителя з людьми поза професійною діяльністю?

Фраза дня _________________________________________________________________

Майстерність вчителя у розв’язанні педагогічних конфліктів.

Питання: Конфлікт, типи конфліктних ситуацій. Причини виникнення конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності. Позитивні й негативні функції конфліктів. Стратегії педагогічної взаємодії у конфліктах та конфліктних ситуаціях.

Ключові поняття: конфлікт, конфліктогенні ситуації, конфронтація, компроміс, пристосування, створення конфлікту

Конфлікт – це _______________________________________________________________

КОНФЛІКТ

Внутрішньоособистісний

Міжособистісний

Міжгруповий

Причини виникнення конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності. ______________

· ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Типи потенційних конфліктних ситуацій

Ситуації та конфлікти діяльності, які виникають з приводу виконання учнем навчальних завдань, успішності, позанавчальної діяльності.

Ситуації та конфлікти поведінки (вчинки, які виникають з приводу порушення учнем поведінки у школі на уроках та поза школою).

Ситуації та конфлікти відносин, які виникають у сфері емоційно-особистісних відносин педагога та дітей, у сфері їхнього спілкування в процесі навчальної діяльності.

У реальному житті уникнути суперечностей між учителем і учнями неможливо. Ці суперечності існують і є рушійною силою розвитку. Але оскільки конфлікт зазвичай супроводжується негативними емоціями, то варто розглянути його негативні функції. Серед таких визначають:

Від вчителя залежить те, як буде розгортатися конфліктна ситуація. При невмілому керівництві конфлікт може призвести до розриву стосунків, а при конструктивному розв’язанні забезпечить позитивні зміни у відносинах педагога та учнів. У зв’язку з цим є необхідність звернути увагу на позитивні функції конфліктів _______________________________________

Стратегії педагогічної взаємодії у конфліктах та конфліктних ситуаціях

Уникнення конфлікту

_________________________________________________________________

Конфронтація (суперництво) у конфлікті

_________________________________________________________________

Стратегія пристосування

_________________________________________________________________

Компроміс

_________________________________________________________________

Співробітництво

_________________________________________________________________

Будь-який варіант є ефективним лише у певних ситуаціях і за відповідних обставин. Педагог повинен враховувати усі нюанси під час вибору стратегії педагогічної взаємодії.

Попередження конфлікту __________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Створення конфлікту ______________________________________________________________

Самостійна робота студента

Пам’ятка вчителю – 10 «НЕ» від учнів:

Питання для самоконтролю

1. Що таке конфлікт?

Чому виникають конфлікти у педагогічній діяльності вчителя?
Охарактеризуйте основні типи потенційних конфліктних ситуацій у школі, дитячому садку.
Чи може конфлікт відігравати позитивну роль у стосунках між людьми? Обґрунтуйте свою думку.
За якої стратегії взаємодії у конфлікті максимально реалізуються власні інтереси? Інтереси іншої сторони?
Яка із запропонованих стратегій взаємодії у конфлікті є найефективнішою?

Фраза дня __________________________________________________________________________

Педагогічний такт і тактика вчителя

Питання: Професійна етика. Особливості професійної етики педагога. Поняття педагогічного такту, його складові та умови вияву. Педагогічна тактика. Гнучкість у поведінці вчителя.

Ключові поняття: етика ділового спілкування, професійні моральні цінності, морально-психологічний клімат, педагогічний такт, педагогічна тактика.

Професійна етика – це ________________________________________________________

Особливе місце займає етика ділового спілкування, оскільки вона виступає як у ролі самостійної професійної етики (для менеджерів, підприємців тощо), так і в якості елемента етики інших професій (педагога, юриста, інженера).

Особливості професійних етик:

Вищі моральні цінності ______________________________________________________

У межах однієї конкретної спеціальності формуються спеціально-професійні моральні норми та цінності ___________________________________________________________

У сфері професійного спілкування часто спостерігається нерівність сторін ___________ ____________________________________________________________________________

Корпоративність ____________________________________________________________

Спільними для будь-якого виду професійної діяльності, у тому числі й педагогічної, є фактори, що стимулюють трудову активність спеціаліста _______________________

Етика педагога – ______________________________________________________________

Більш за все професійна етика необхідна педагогу у його спілкуванні «по вертикалі» (у системі «педагог – учень») та «по горизонталі» (у системі «педагог – педагог»). ___________

Класифікація абстрактних типів співбесідників
№	Тип	Характеристика	Поради
1	«Вздорна людина», «нігіліст»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
2	«Позитивна людина»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
3	«Усезнайка»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
4	«Бовтун»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
5	«Трусишка»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
6	«Холоднокровний», «неприступний співбесідник»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
7	«Незацікавлений співбесідник»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
8	«Важливий птах»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
9	«Чомучка»	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________

У чистому вигляді такі типи практично не зустрічаються: зазвичай людям притаманні у більшій чи меншій мірі деякі з перерахованих особливостей одного типу чи комбінації декількох «абстрактних типів».

Стосунки у вчительському середовищі між педагогами визначаються обставинами та регулюються етичними нормами та принципами трьох видів:

1. Загальнолюдськими_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Нормами ділового спілкування та службового етикету __________________________

3. Етичними нормами та принципами, у яких виявляється специфіка саме педагогічної роботи ___________________________________________________________________

Етичні норми і принципи ділового спілкування «по горизонталі» регулюють службові стосунки між колегами у кожному колективі. Вони орієнтовані на встановлення морально-психологічного клімату, загальні норми і принципи моральної регуляції:злагодженість та згуртованість , доброзичливість, чутливість і тактовність, терпимість.

Формуються ці якості колективу на основі морально-психологічної спільності людей, яка передбачає:

1) наявність групових інтересів і потреб __________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2) орієнтацію на загальні моральні норми та цінності __________________________

3) схожість думок в оцінках ________________________________________________

4) присутність особливого «ми-почуття»_____________________________________

Слід зважати на неоднорідність педагогічного колективу.

1. Наявність у педагогічному колективі (як і у будь-якому іншому, у тому числі учнівському та студентському) особливих прошарків, які відрізняються типом поведінки та способом взаємодії з іншими людьми:

№

Характеристика

Колективісти

_______________________________________________________

Індивідуалісти

_______________________________________________________

Претензіоністи

_______________________________________________________

Наслідувачі

_______________________________________________________

Пасивні

_______________________________________________________

Ізольовані

_______________________________________________________

2. Наявність сумісності та несумісності між членами педагогічного колективу.

3. Різниця за професійними орієнтаціями та інтересами.

4. Реальність особистісної неоднорідності, неоднаковості членів педагогічного колективу.

У вчительській, де збираються такі різні люди, сподіватися на стихійне встановлення оптимального морально-психологічного клімату не доводиться. Тут особливо важливою є роль етики та культури спілкування – толерантності, терплячості до іншої думки, бажання та вміння зрозуміти іншу людину. У зв’язку з цим є необхідність засвоєння певних норм поведінки:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перед тим, як розглянути поняття педагогічного такту, зазначимо, що слово такт означає ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________Тактовна людина – це _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Педагогічний такт – це ____________________________________________________________

Щоб бути тактовним, вчитель повинен дотримуватись ряду вимог до своєї поведінки, зокрема:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Іноді можна зустрітися з нетактовною поведінкою вчителя. ______________________

Самостійна робота студента

Рекомендації молодому вчителеві при спілкуванні з

Колегою Батьками Учнями

Питання для самоконтролю

Розкрийте сутність поняття педагогічної етики.
Чи є необхідність приділяти велику увагу професійній етиці? Корпоративній етиці?
Яку людину можна назвати тактовною?
Яких вимог повинен дотримуватись вчитель, щоб бути тактовним?
Чим педагогічний такт відрізняється від загального?
Як виявляється гнучкість у поведінці вчителя?

Фраза дня _________________________________________________________________________

МОДУЛЬ 5. Педагогічна майстерність як мистецька дія

Питання: Особливості образного мислення. Спільне і відмінне у театральному і педагогічному мистецтві. Урок як театр, педагог як режисер.

Ключові поняття: образне мислення, художній образ, естетичний вплив, сценічна дія, педагогічний талант

Професійно значимі якості

Педагог

Театральні професії

Фрагмент сучасного уроку

Питання для самоконтролю

Для чого студентам педагогічних спеціальностей варто опановувати принципи театральної дії?
Якщо вчителя порівнюють із актором, то чи є доцільним порівняння учнів із глядачами?
Порівняйте колективну дію акторського ансамблю із педагогічною дією колективу навчального закладу.
Чому майбутнім педагогам необхідно навчитись зосереджувати свою увагу, робити її стійкою і безперервною?

ДОДАТКИ

***

Визначте рівень сформованості у вас гуманістичних педагогічних цінностей за допомогою тесту.

Дайте відповідь на запропоновані питання, обираючи з трьох варіантів той, який найбільше відповідає вашим педагогічним поглядам.

Тест

Природа дитини така ж, як і природа дорослого. Різниця між ними не в самій природі, а лише в ступені розвиненості:

а) так;

б) якоюсь мірою;

в) ні.

Поведінка дитини в школі залежить від її психологічних особливостей і стану здоров’я:

а) так;

б) якоюсь мірою;

в) ні.

Ваше ставлення до методів виховання:

а) ви вирішили відмовитися від авторитарних методів;

б) ви вважаєте за краще діяти авторитарно за будь-яких умов;

в) ви шукаєте більш м’які, ліберальні методи, але у вас ще не зжиті замашки авторитарності.

Який варіант поведінки здається вам найбільш прийнятним:

а) відмовитися від авторитарних вимог, від суворої дисципліни в школі і перейти до дисципліни трудового співробітництва;

б) спробувати добитися дисципліни з мінімумом зовнішнього примушування;

в) притримуватися лише авторитарних методів муштри.

Ваше ставлення до вибору роботи дітьми:

а) так організовувати розподіл робіт, щоб у дітей завжди створювалось враження, що вони самі вибирають собі завдання;

б) вільний вибір завдань можна допустити на уроках мови і математики;

в) краще вчителю самому давати завдання, не погоджуючи їх з дітьми.

Ваше ставлення до успіхів і невдач учнів у навчанні:

а) навчання неможливе без масових невдач;

б) необхідно прагнути, щоб діти менше зазнавали невдач;

в) навчання повинно сприяти успіхам дітей.

Вибір методів навчання:

а) ви за навчання, засноване на досліді й експерименті;

б) ви за поєднання вербальних методів і експерименту;

в) ви залишили б незмінною пояснювально-ілюстративну методику навчання.

Місце запам’ятовування у навчальному процесі:

а) пам’ять має відігравати допоміжну роль у процесі навчання;

б) навчання засноване головним чином на пам’яті;

в) пам’яті приділяється значна роль у процесі навчання.

Ваше ставлення до заучування правил і законів:

а) ви за організацію живої експериментальної роботи по самостійному виведенню дітьми правил і законів;

б) ви за поєднання такої роботи із заучуванням правил і законів в надії, що вони можуть згодитися;

в) ви за навчання, що на перше місце ставить заучування напам’ять правил і законів.

Ваше ставлення до оцінки:

а) ви за виставлення оцінного балу;

б) ви по-іншому назвали б оцінку;

в) ви за новаторську організацію роботи без виставлення оцінного балу.

Ваше ставлення до покарань:

а) необхідно повністю відмовитися від усіляких каральних заходів;

б) слід уникати покарань, але це не завжди вдається;

в) покарання необхідні, не варто відмовлятись від їх застосування.

Для визначення рівня сформованості у вас гуманістичних педагогічних цінностей використайте ключ-дешифратор:

1			2			3			4			5			6			7			8			9			10			11
а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в
2	1	0	2	1	0	2	0	1	2	1	0	2	1	0	0	1	2	2	1	0	2	0	1	2	1	0	0	1	2	2	1	0

У залежності від набраної кількості балів ваш рівень сформованості системи гуманістичних педагогічних цінностей є таким:

0 – 7 – низький;

8 – 15 – середній;

16 – 22 – високий.

***

Визначте рівень власної емоційної стабільності.

Тест

Чи часто ви відчуваєте потребу мати друзів, які вас розуміють, можуть підбадьорити чи втішити?
Чи не вважаєте ви, що вам важко відповідати «ні»?
Чи часто бувають у вас спади та піднесення настрою?
Чи часто ви почуваєте себе нещасним(ою) без достатніх на те причин?
Чи не виникає у вас почуття ніяковості й хвилювання, коли ви хочете розпочати розмову із симпатичною(им) незнайомкою(цем)?
Чи часто ви тривожитеся з приводу того, що зробили або сказали щось таке, чого не слід було робити або говорити?
Чи легко вас образити?
Чи правильно, що ви іноді сповнені енергії так, що все горить в руках, а іноді зовсім мляві?
Чи часто ви мрієте?
Чи часто вас непокоїть почуття вини?
Чи вважаєте ви себе людиною збудливою й чутливою?
Чи часто, виконавши якусь важливу справу, ви відчуваєте, що могли б виконати її краще?
Чи буває, що вам не спиться через те, що різні думки лізуть у голову?
Чи буває у вас серцебиття?
Чи бувають у вас напади тремтіння?
Чи хвилюєтесь ви з приводу якихось неприємних подій, які могли б відбутися?
Чи часто вам сняться кошмари?
Чи турбує вас який-небудь біль?
Чи можете ви назвати себе нервовою людиною?
Чи легко ви ображаєтесь, коли люди вказують на ваші помилки у роботі або на ваші особисті недоліки?
Чи непокоїть вас почуття, що ви чимось гірші за інших?
Чи дбаєте ви про своє здоров’я?
Чи страждаєте ви через безсоння?

Підрахунок балів здійснюйте таким чином: кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Для особи, яка набрала 12 і більше балів, характерна низька емоційна стабільність. Менше 12 балів свідчать про те, що емоційна стабільність людини сформована на достатньому рівні.

Завдання . Порівняйте результати двох попередніх завдань. Зробіть висновки.

***

Використання бібліотерапії. Прочитайте вірші Ліни Костенко. Обговоріть, які почуття викликає прочитане. Чи здатна книга змінити настрій людини? Чи може вона вплинути на образ життя людини?

Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз.
Все познімає, де яка іконка.
І непомітно вийме вас - із вас.
Залишиться одна лиш оболонка.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа. Уважно прочитайте запропоновані ситуації. Спробуйте подивитися на усе, що відбувається очима дитини. Уявіть себе нею, спробуйте ужитися в образ. Спробуйте змоделювати поведінку вашого учня у можливих ситуаціях, коли вам доведеться з ним взаємодіяти.

Ситуація «Зламали»

У дворі плаче семирічний хлопчик Вадик.

- Ти чого?

Розтираючи руками сльози, він розповідає, що дав погратися машинку хлопчикам, а вони її зламали… Мама не зможе купити іншу, бо в неї нема грошей.

Ситуація «Мені не шкода»

У сім’ї, де росте Таня, троє дітей. Мати виховує їх сама. Дівчинка охайно ставиться до своїх речей, підручників, зошитів тощо. Одного разу вона побачила, як однокласник вирвав із зошита чисті аркуші та почав робити з них літачки.

- Ти що робиш? Навіщо рвати зошит, бо він грошей коштує?!

- У мене їх багато… Мені не шкода… Захочу – батько завтра ще купить…

Ситуація «Зіпсована картина»

Євгенія Олексіївна виконувала разом з дітьми картину з природних матеріалів. Вона на хвилинку відійшла від столу, як здійнявся галас.

- Що за шум?

- Він зіпсував нашу картину! – кричали діти.

Вихователька побачила, що Максим перекинув клей, який залив більшу частину картини. Хлопець дивиться знизу вгору, напружено мовчить. Різко гаряче видихає:

- Я… Я не хотів, я ненавмисне…

Хлопець гірко заплакав.

***

Спробуйте промовити текст на одному диханні: глибоко вдихніть і вимовте текст наскільки вистачить сил. Коли відчуєте, що ця порція вами засвоєна, переходьте на триваліший рахунок (більший текст).

Дві зелені жабки

рахували палки:

одна палка, дві палки, три палки, чотири палки…

***

Вправа. Прочитайте уривки літературних творів так, ніби їх потрібно озвучити на студії мультиплікаційних фільмів (кожен персонаж повинен говорити «іншим голосом»).

* * *

Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, - каже, - нашу ріпку рвати». Пішов дід на город – гуп-гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, упирається ногами, промучився увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за плече. Тягнуть, аж піт тече. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Минку: «Ходи, доню, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»

* * *

Лисичка з журавлем подружилися. От якось Лисичка і кличе Журавля в гості.

- Приходь, кумцю, приходь любий! Чим хата багата, тим і пригощу.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем.

Журавель стук-стук дзьобом, - нічого не спіймав. А Лисичка лиже та й лиже кашку, аж поки всієї не з’їла. А тоді й мовить:

- Вибачай, кумочку, більше не маю чим тебе пригощати.

- Спасибі й за те, - промовив Журавель. – А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!

- Добре, кумоньку, прийду, чому не прийти, – мовить Лисичка.

* * *

Зустрічає вівця козу з дитинчам та й каже:

- О, яке гарне в тебе ягня!

- Не ягня, а козеня, - поправляє коза.

- А хіба не в усіх однаково діти називаються? – питає вівця.

- Авжеж ні. У тебе – ягня, в мене – козеня, в гусочки – гусеня, в кішечки – кошеня, у собачки – цуценя, у свинки – порося…

- О-о, я так і не вимовлю. А в корови – коровеня?

- Ні-і, теля.

- А в кобили – кобиленя?

- Ні-і, лоша.

- От не збагну, як вони розрізняють, де хто. А для мене всі – ягнята.

* * *

Дівчинка пішла до школи і забула налити молочка кошеняті.

Кошенятко сиділо у дворі і плакало: «няв-няв», бо дуже хотіло їсти. Підійшла до нього корова:

- Му-у-у! Ти чого плачеш, кошенятко?

- Їсти хочу!

- Вибач, у мене нема для тебе їсти, – сказала корова і пішла собі.

- Ня-а-ав! – знов заплакало кошеня.

Поруч проходив кінь. Він зупинився і довго прислухався, не розуміючи, звідки чути плач. Побачив кошеня й одразу підійшов до нього.

- І-і-і-го-го! Чого ти плачеш, кошенятко?

- Їсти хочу!

- Вибач, у мене нема для тебе їсти, сказав кінь і пішов собі.

До нього підбігла курочка.

- Чого ти плачеш, кошенятко?

- Їсти хочу!

- А ти поклюй зернятка разом з нами, сказала курочка.

- Як? У мене нема чим клювати, відповіло кошеня, – ня-а-ав!

- Може, травички пощипаєш із нами? – запитала гусочка.

- Ні, я не їм травички, відповіло кошеня, – ня-а-ав!

* * *

А Лисиця тим часом зібрала на дорозі всю рибу в купку, сіла та й їсть. Підходить до неї Вовк:

- Добридень, кумонько, хліб та сіль…

- Я їм свій, а ти подалі стій.

- Дай мені рибки.

- Налови сам та їж.

- Та я не вмію.

- Чи ба! Я ж наловила! Ти, кумцю, піди на річку, опусти хвіст в ополонку, сиди і примовляй: «Ловись, рибко, і велика, і мала! Ловись, рибко, і велика, і мала!» От рибка сама на хвіст і поначіплюється. Як довше посидиш, так більше й наловиш.

Пішов Вовк до річки, опустив хвіст в ополонку, сидить і примовляє:

- Ловися, рибко, і велика, і мала! Ловися, рибко, і велика, і мала!

Сидів Вовк цілу ніч біля ополонки. От хвіст і примерз до льоду. Схотів вовк підвестись – не може!

- Овва, скільки риби наловилося, – думає вовк, – аж витягти важко!

***

Продіагностуйте рівень сформованості у себе комунікативності як професійно значущої здібності педагога.

Для визначення рівня вашої комунікативності слід відповісти на запропоновані питання «так», «ні», «іноді».

Вас чекає ординарна чи ділова зустріч. Чи вибиває вас з колії її очікування?
Чи не відкладаєте ви візиту до лікаря до останнього моменту?
Чи викликає у вас ніяковість і невдоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням,інформацією на будь-якій нараді, зборах чи іншому подібному заході?
Вам пропонують поїхати у відрядження туди, де ви ніколи не були. Чи відкладаєте ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?
Чи полюбляєте ви ділитися своїми переживаннями з кимось?
Чи дратує вас, якщо незнайома людина на вулиці звертається до вас із проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь запитання)?
Чи вірите ви, що існує проблема батьків і дітей, що людям різних поколінь важко розуміти одне одного?
Чи посоромитесь ви нагадати знайомому, що він забув вам повернути невелику суму грошей, яку позичив кілька місяців тому?
У ресторані чи їдальні вам подали недоброякісну страву. Чи промовчите ви, лише сердито відсунувши тарілку?
Залишившись наодинці з незнайомою людиною, ви не вступите з нею в бесіду і відчуєте себе обтяженим(ою), якщо першою заговорить вона. Чи так це?
Чи жахаєтеся ви будь-якої великої черги, хоч би де вона була (у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру)? Віддасте перевагу відмові від свого наміру чи станете у хвіст і будете знемагати в очікуванні?
Чи боїтеся ви брати участь у будь-якій комісії з розгляду конфліктної ситуації?
У вас є власні індивідуальні критерії оцінки творів літератури, мистецтва, культури, і ні з чиїми міркуваннями ви не рахуєтеся. Чи так це?
Почувши будь-яке в кулуарах висловлювання явно помилкової точки зору з добре відомого вам питання, чи віддасте ви перевагу мовчанню і не вступите в суперечку?
Чи викликає у вас неприємне почуття будь-яке прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанні або навчальній темі?
Вам краще викласти свою точку зору (міркування, оцінку) в письмовій формі, ніж в усній?

Підрахуйте суму набраних балів. За кожне «так» - 2 бали, «іноді» - 1, «ні» - 0. за класифікатором визначте, до якої категорії людей ви належите.

30 – 32 бали – ви явно не комунікабельні.

25 – 29 балів – ви замкнені, мовчазні, віддаєте перевагу самотності.

19 – 24 балів – ви певною мірою комунікабельні й у незнайомих обставинах почуваєте себе цілком упевнено.

14 – 18 балів – нормальна комунікабельність.

9 – 13 балів – ви досить комунікабельні (іноді навіть занадто).

4 – 8 балів – комунікабельність ваша дуже висока; скрізь почуваєте себе прекрасно; беретесь за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можете її довести до кінця.

3 бали – ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви балакучі, багатослівні, втручаєтеся у справи, в яких зовсім не компетентні, запальні й образливі.

***

Тест (діагностика уміння контролювати себе під час спілкування)

Успішність спілкування, дотримання педагогічного такту вчителем великою мірою залежить від його здатності контролювати себе під час спілкування. Ступінь комунікативного контролю можна визначити за допомогою нескладного тесту.

Підкресліть “так”, якщо ви згодні з твердженням, або “ні”, якщо не згодні.

1.	Мені здається складним наслідувати інших людей	Так	Ні
2.	Я міг би, можливо, інколи поблазнювати, щоб привернути увагу оточуючих	Так	Ні
3.	З мене міг би вийти непоганий актор	Так	Ні
4.	Іншим людям інколи здається, що я переживаю глибше, ніж це є насправді	Так	Ні
5.	В компанії я рідко виявляюсь у центрі уваги	Так	Ні
6.	У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми часто поводжуся зовсім по-різному	Так	Ні
7.	Можу відстоювати тільки те, у чому щиро переконаний	Так	Ні
8.	Щоб досягати успіху у справах і стосунках з людьми, намагаюся поводитися у відповідності з їхніми очікуваннями	Так	Ні
9.	Я можу бути дружнім з тими, кого не переношу	Так	Ні
10.	Я завжди такий, яким здаюся	Так	Ні

Нарахуйте собі по одному балу за відповіді “ні” на 1, 5, 7 питання і за відповіді “так” на всі інші питання. Підрахуйте суму балів.

Якщо ви відповідали щиро, то про вас, очевидно, можна сказати таке:

0-3 бали – у вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійка і ви не вважаєте необхідним її змінювати в залежності від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття у діалозі. Дехто вважає вас не дуже зручним у спілкуванні через прямолінійність.

4-6 балів – у вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але стримані у своїх емоційних проявах. Слід більше рахуватися з тими, з ким контактуєте.

7-10 балів – у вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите у будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміни ситуації і навіть здатні передбачити враження, яке справляєте на оточуючих вас людей.

***

Для виявлення навичок слухання дайте відповіді на подані нижче питання. Серед запропонованих ситуацій позначте ті, що спричиняють незадоволення, роздратування у бесіді з будь-якою людиною.

1. Співрозмовник не дає мені шансу висловитися, в мене є що сказати, але немає можливості вставити слово.

2. Співрозмовник постійно перериває мене під час бесіди.

3. Співрозмовник ніколи не дивиться в обличчя під час бесіди, і я не певен, чи слухають мене.

4. Розмова з таким партнером часто викликає почуття змарнованого часу.

5. Співрозмовник постійно метушиться: олівець і папір його цікавлять більше, ніж мої слова.

6. Співрозмовник ніколи не посміхається. У мене виникає почуття ніяковості й занепокоєння.

7. Співрозмовник постійно відволікає мене питаннями й своїми коментарями.

8. Хоч би що я сказав, співрозмовник завжди остуджує мій запал.

9. Співрозмовник постійно намагається заперечити мені.

10. Співрозмовник перекручує сенс моїх слів і вкладає в них інший зміст.

11. Коли я ставлю питання, співрозмовник змушує мене захищатися.

12. Іноді співрозмовник перепитує мене, роблячи вигляд, що недочув.

13. Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває лише для того, щоб погодитися.

14. Співрозмовник зосереджено займається чимось стороннім (грається ручкою, протирає окуляри тощо), і я твердо переконаний, що він при цьому неуважний.

15. Співрозмовник робить висновки за мене.

16. Співрозмовник завжди намагається вкинути слово в мою розповідь.

17. Співрозмовник дивиться на мене дуже уважно, не кліпаючи.

18. Співрозмовник дивиться на мене, нібито оцінюючи. Це непокоїть.

19. Коли я пропоную щось нове, співрозмовник каже, що він думає так само.

20. Співрозмовник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою, дуже часто киває головою, охає та підтакує.

21. Коли я говорю про серйозне, співрозмовник вставляє жартівливі історії, анекдоти.

22. Співрозмовник часто поглядає на годинник під час розмови.

23. Коли я звертаюся до нього при зустрічі, він кидає всі справи й дивиться уважно на мене.

24. Співрозмовник поводить себе так, нібито я заважаю йому робити щось важливе.

25. Співрозмовник вимагає, щоб усі погоджувалися з ним. Будь-яке висловлювання завершується питаннями: «Ви теж так гадаєте?» чи «Ви не згодні?».

Підрахуйте відсоток ситуацій, що викликають незадоволення та роздратування.

70-100% – ви поганий співрозмовник. Вам необхідно працювати над собою та вчитися слухати.

40-70% – вам притаманні деякі недоліки. Ви критично ставитеся до висловлювань, вам ще не вистачає деяких позитивних якостей доброго співрозмовника.

10-40% – ви добрий співрозмовник, але іноді відмовляєте партнеру в цілковитому розумінні. Повторюйте ввічливо його висловлювання, дайте йому розкрити свою думку, пристосовуйте свій темп мислення до його мовлення.

0-10% – ви чудовий співрозмовник.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

***

Продіагностуйте, наскільки ви схильні до суперництва та співпраці у колективі, чи прагнете ви до компромісів, уникаєте конфліктів чи намагаєтеся їх загострити. У педагогічній діяльності за допомогою цієї методики можна виявити найбільш переважні форми соціальної поведінки вчителя у конфлікті з учнями, батьками, колегами або адміністрацією.

За кожним пунктом треба обрати той варіант, який є характерним для вас.

№	Варіант відповіді
№	А	Б
1	Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення питання	Ніж обговорювати те, у чому у нас розбіжності, я намагаюсь звернути увагу на те, з чим ми обидва згодні
2	Я намагаюсь знайти компромісне вирішення	Я намагаюсь залагодити його з урахуванням інтересів іншої людини та моїх власних
3	Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого	Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини
4	Я намагаюсь знайти компромісне вирішення	Я намагаюсь не поранити почуття іншої людини
5	Залагоджуючи конфліктну ситуацію, я весь час намагаюсь знайти підтримку у інших	Я намагаюсь робити все, щоб запобігти зайвій напрузі
6	Я намагаюсь уникнути неприємностей особисто для себе	Я намагаюсь досягти свого
7	Я намагаюсь відкласти вирішення суперечливого питання з тим, щоб з часом вирішити його остаточно	Я вважаю можливим у чомусь поступитися, щоб досягти більш важливих цілей
8	Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого	Я перш за все намагаюсь визначити суть суперечки
9	Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності у поглядах	Я докладаю зусиль, щоб досягти свого
10	Я твердо прагну досягти свого	Я намагаюсь знайти компромісне вирішення
11	Перш за все я прагну ясно визначити те, у чому полягає суть суперечки	Я намагаюсь заспокоїти інших і головним чином зберегти наші стосунки
12	Частіш за все я уникаю ситуації, в якій треба займати позицію, яка може викликати суперечки	Я даю оточуючим можливість у чомусь залишитись при своєму, якщо вони йдуть назустріч
13	Я пропоную проміжну позицію	Я наполягаю, щоб усе було зроблено по-моєму
14	Я повідомляю іншим свою точку зору і запитую про їхню думку	Я намагаюсь довести іншим логіку та переваги моїх поглядів
15	Я намагаюсь заспокоїти інших та зберегти наші стосунки	Я намагаюсь зробити все необхідне, щоб уникнути напруги
16	Я намагаюсь не задівати почуття оточуючих	Я зазвичай намагаюсь переконати оточуючих у перевагах моєї позиції
17	Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого	Я намагаюсь зробити все, щоб запобігти зайвій напрузі
18	Якщо це зробить оточуючих щасливими, то дам їм можливість наполягти на своєму	Я дам партнеру можливість залишитись при своїх поглядах, якщо він йде мені назустріч
19	Перш за все я намагаюсь точно визначити те, у чому полягає суть суперечки	Я намагаюсь відкласти суперечливі питання, щоб потім з часом вирішити їх остаточно
20	Я намагаюсь негайно подолати наші розбіжності	Я намагаюсь знайти найкраще поєднання користі і втрат для нас обох
21	Ведучи переговори, намагаюсь бути уважним до партнера	Я завжди схильний до прямого обговорення проблеми
22	Я намагаюсь знайти позицію, яка влаштовує і мене, і партнера	Я відстоюю свою позицію
23	Як правило, я намагаюсь, щоб усі залишились задоволеними	Іноді надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення суперечливого питання
24	Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюсь йти йому назустріч	Я намагаюсь умовити іншого на компроміс
25	Я намагаюсь переконати іншого у своїй правоті	Ведучи переговори, я прагну бути уважними до аргументів іншого
26	Я зазвичай пропоную середню позицію	Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас
27	Найчастіше прагну уникнути суперечок	Якщо я знаю, що це принесе більшу радість іншій людині або у даній ситуації йому необхідно виглядати лідером, я дам йому можливість наполягти на своєму
28	Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого	Залагоджуючи ситуацію, я звичайно прагну знайти підтримку у інших
29	Я пропоную середню позицію	Думаю, що не завжди варто хвилюватись через розбіжності, що виникають
30	Я намагаюсь не задівати почуттів інших	Я завжди займаю таку позицію у спорі, щоб ми разом могли досягти успіху

За кожним з п’яти розділів опитувальника підрахуйте кількість ваших відповідей, що збігаються з ключем:

Суперництво: 3а, 6б, 8а, 9б, 10а, 13б, 14б, 16б, 17а, 22б, 25а, 28а.

Співпраця: 2б, 5а, 8б, 11а, 14а, 19а, 20а, 21б, 23а, 26б, 28б, 30б.

Компроміс: 2а, 4а, 7б, 10б, 12б, 13а, 18б, 20б, 22а, 24б, 26а, 29а.

Уникання: 1а, 5б, 7а, 9а, 12а, 15б, 17б, 19б, 21а, 23б, 27а, 29б.

Пристосування: 1б, 3б, 4б, 6а, 11б, 15а, 16а, 18а, 24а, 25б, 27б, 30а.

Отримані кількісні оцінки з кожного розділу порівнюються між собою для виявлення найбільш переважних форм поведінки у конфліктній ситуації.

***

Продіагностуйте свій рівень схильності до акторської професії за допомогою наведеного тесту.

Тест

1. Чи є різниця між словами «стон» та «нюанс»?

2. Чи можете ви жити у незатишній, нудній квартирі та не помічати цього?

3. Чи полюбляєте ви малювати?

4. Чи вдягаєтеся ви, спираючись не на моду, а на власний смак?

5. Чи говорять вам що-небудь такі імена: Мане, Ван Дейк, Хосе Рибера, Фальконе?

6. У вас дуже поганий почерк?

7. Чи намагаєтеся ви вдягатися в одній кольоровій гамі?

8. Любите відвідувати музеї?

9. Чи зупиняєтеся ви дорогою, щоб помилуватися заходом сонця?

10. Ви любите креслити геометричні фігури?

11. Чи любите ви фантазувати?

12. Ви схильні довго бродити вулицями?

13. Любите самотність?

14. Вам здається недоречним, коли хтось починає декламувати вірші?

15. Чи слухаєте ви музику тільки заради розваги?

16. Надовго запам’ятовуєте красиві пейзажі?

17. Вам здаються дуже красивими морські камені?

18. Любите нові зустрічі і знайомства?

19. Подобається вам читати вірші вголос?

20. Чи не було у вас бажання розмалювати стіни своєї кімнати?

21. Чи часто змінюєте зачіску?

22. Переставляєте меблі у себе вдома?

23. Ви робили спробу коли-небудь створювати пісні?

24. Пишете вірші?

Ви можете зарахувати собі один бал за кожну відповідь «так» на питання 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24 та за відповідь «ні» на питання 2, 6, 10, 14, 15, 18.

Якщо у вас більше 16 балів, то можна сказати абсолютно впевнено: у вас є почуття краси, яке притаманне натурі артистичній.

Ви набрали 8-16 балів. Що ж, ви іноді літаєте в небесах, проте, хоча краса вам не байдужа, ви скоріш раціоналіст. Ви завжди поєднуєте приємне з корисним.

Менше 4 балів. Таку людину, як ви навряд чи зупинить краса заходу сонця. Задумайтесь!

***

Тест (про що говорять жести)

До кожного запитання виберіть лише один варіант відповіді.

1. Ви вважаєте, що міміка і жести – це:

А – вираз душевного стану людини в конкретний момент;

Б – доповнення до мовлення;

В – вияви нашої підсвідомості.

2. Чи вважаєте ви, що у жінок невербальне мовлення (міміка і жести) більш виразне, ніж у чоловіків?

А – так;

Б – ні;

В – не знаю.

3. Як ви вітаєтеся з близькими друзями?

А – радісно кричите “Привіт!”;

Б – сердечним рукостисканням;

В – цілуєте один одного в щоку.

4. Яка міміка і які жести, на ваш погляд, у всьому світі означають одне й те саме (виберіть 3 відповіді)?

А – коли кивають головою;

Б – коли похитують головою;

В – коли морщать ніс;

Г – коли морщать чоло;

Д – коли підморгують;

Е – коли посміхаються.

5. Яка частина тіла найвиразніша?

А – ступні;

Б – ноги;

В – руки;

Г – кисті рук;

Д – плечі.

6. Яка частина вашого власного обличчя найвиразніша?

А – чоло;

Б – брови;

В – очі;

Г – ніс;

Д – губи;

Е – куточки рота.

7. Коли ви проходите повз вітрину магазину, в якій видно ваше відображення, на що в собі ви звертаєте увагу в першу чергу?

А – на те, як на вас сидить одяг;

Б – на зачіску;

В – на ходу;

Г – на поставу;

Д – ні на що.

8. Якщо хтось, розмовляючи чи сміючись, часто прикриває рот рукою, на ваш погляд, це означає, що:

А – йому є що приховувати;

Б – у нього негарні зуби;

В – він чогось соромиться.

9. На що ви насамперед звертаєте увагу у вашого співрозмовника?

А – на очі;

Б – на рот;

В – на руки;

Г – на позу.

10. Якщо ваш співрозмовник, розмовляючи з вами, відводить очі, це для вас ознака:

А – нечесності;

Б – невпевненості в собі;

В – зібраності.

11. Чи можна за зовнішнім виглядом розпізнати типового злочинця?

А – так;

Б – ні;

В – не знаю.

12. Чоловік починає розмову з жінкою. Він це робить першим, тому що:

А – перший крок роблять саме чоловіки;

Б – жінка підсвідомо дає зрозуміти, що хотіла би, щоб з нею заговорили;

В – він досить мужній для того, щоб отримати відсіч.

13. У вас склалося враження, що слова людини не відповідають її міміці та жестам. Чому ви більше повірите?

А – словам;

Б – міміці та жестам;

В – він взагалі викликає підозру.

14. Іноді зірки естради спрямовують до публіки сигнали, що мають однозначно еротичний характер. Що, по-вашому, за цим стоїть?

А – звичайне фіглярство;

Б – вони “заводять” публіку;

В – це вираз їхнього власного настрою.

15. Ви на самоті дивитесь страшну детективну кінострічку. Що з вами відбувається?

А – дивитесь абсолютно спокійно;

Б – реагую на те, що відбувається, кожною клітинкою своєї істоти;

В – закриваю очі на особливо страшних сценах.

16. Чи можна контролювати міміку?

А – так;

Б – ні;

В – тільки окремі її елементи.

17. Під час інтенсивного флірту ви висловлюєтесь переважно:

А – очима;

Б – руками;

В – словами.

18. Ви вважаєте, що більшість наших жестів:

А – “підглянуті” у когось і завчені;

Б – передаються від покоління до покоління;

В – закладені в нас від природи.

19. Якщо у людини борода, то це ознака:

А – мужності;

Б – того, що людина хоче приховати риси свого обличчя;

В – того, що людина занадто лінива, щоб голитися.

20. Багато людей стверджують, що права і ліва сторони обличчя у них відрізняються одна від одної. Ви згодні з цим?

А – так;

Б – ні;

В – тільки у людей похилого віку.

Підсумуйте бали, скориставшись табличним дешифратором:

Номер питання	Варіанти відповідей
Номер питання	А	Б	В
1	2	4	3
2	1	3	0
3	4	4	3
4	0	0	1
5	1	2	3
6	2	1	3
7	1	3	3
8	3	1	1
9	3	2	1
10	3	2	1
11	0	3	1
12	1	4	2
13	0	4	3
14	4	2	0
15	4	0	0
16	0	2	1
17	3	4	0
18	2	4	0
19	3	2	1
20	4	0	4

Ключ:

11-33 бали. Мова міміки і жестів для вас – китайська грамота, і це заважає вам правильно оцінювати людей. Тренуйте свою спостережливість.

34-55 балів. Ви з задоволенням спостерігаєте і непогано інтерпретуєте міміку і жести. Більше покладайтесь на відчуття.

56-77 балів. Ви розумієте інших людей, у вас є спостережливість і чуття, а слова мають для вас другорядне значення. Ваші висновки щодо міміки бувають занадто поспішними.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

***

Тест (Чи конфліктна ви особистість?)

На кожне запитання вибирайте одну відповідь.

1. У громадському транспорті розгорілася суперечка. Що ви робите?

А – не втручаюся;

Б – можу втрутитися, зайнявши позицію потерпілого;

В – завжди втручаюся.

2. На зборах і конференціях ви критикуєте керівництво за помилки?

А – ні;

Б – в залежності від особистого ставлення до нього;

В – завжди.

3. Ваш керівник пропонує свій план роботи, який здається вам невдалим. Чи запропонуєте ви власний план?

А – якщо інші вас підтримають, то так;

Б – звичайно;

В – ні.

4. Чи любите ви сперечатися зі своїми колегами, друзями?

А – тільки з тими, хто не ображається;

Б – так, але лише з принципових питань;

В – так, зі всіма і з будь-якого приводу.

5. Хтось намагається стати перед вами в черзі за стипендією чи зарплатою.

А – вважаючи, що ви не гірші за нього, ви намагаєтеся обійти чергу;

Б – обурюєтеся, але про себе;

В – відкрито висловлюєте своє обурення.

6. Уявіть собі, що розглядається раціоналізаторська пропозиція вашого колеги, в якому є смілива ідея, але присутні й помилки. Ви знаєте, що ваша думка буде вирішальною. Ваші дії?

А – висловитесь про плюси і мінуси цієї пропозиції;

Б – скажете про плюси цієї пропозиції і порадите дати можливість випробувати ідею;

В – будете лише критикувати.

7. Уявіть: свекруха (або теща) постійно говорить вам про необхідність заощаджувати, про вашу марнотратність, а сама раз за разом купує дорогі речі. Вона хоче знати вашу думку про свою останню покупку. Що ви їй скажете?

А – що схвалюєте покупку;

Б – що ця річ зроблена без смаку;

В – посваритеся з нею через покупку.

8. Ви зустріли підлітків, які вживають нецензурні слова і палять. Як ви відреагуєте?

А – не будете втручатися;

Б – зробите їм зауваження;

В – якщо це відбуватиметься у громадському місці, то відчитаєте їх.

9. У ресторані чи магазині ви помітили, що вас обраховують. Що ви зробите?

А – не дасте офіціанту чайових, а у продавця будете вимагати здачу, навіть дрібну;

Б – попросите, щоб він ще раз порахував;

В – влаштуєте скандал.

10. Ви в будинку відпочинку. Адміністрація займається сторонніми справами, не виконуючи своїх функціональних обов’язків. Чи вас це обурює?

А – так, але ви не висловлюєтесь;

Б – скаржитесь на них;

В – випліскуєте своє невдоволення на молодший персонал.

11. Ви сперечаєтеся зі своїм молодшим братом чи сестрою-підлітком і переконуєтесь, що вони мають рацію. Чи признаєте ви свою помилку?

А – так;

Б – ні;

В – який же у вас авторитет, якщо ви признаєтеся у своїй помилці?

Дешифратор: За кожну відповідь “А” – 4 бали, “Б” – 2 бали, “В” – 0 балів.

Ключ:

До 14 балів. Ви шукаєте привід для суперечок, більшість з яких просто дріб’язкові. Любите критикувати, лише коли вигідно вам. Подумайте, чи не приховується за вашою поведінкою комплекс неповноцінності?

15-29 балів. Про вас кажуть, що ви – конфліктна особистість. Ви наполегливо відстоюєте свою думку, не дивлячись на те, як це вплине на ваші особисті та службові стосунки.

30-44 бали. Ви тактовні, легко уникаєте конфліктних ситуацій, намагаєтесь бути приємним для оточуючих, але коли вони потребують допомоги, не завжди наважуєтесь її надати. Можливо, ви всього вимагаєте тільки від інших.

***

Твір на одну букву «Б»

Буває безмірне бажання

Бачить безхмарну блакить,

Бачить барвисту бездонну бездонну будівлю,

Що барвами білими бринить.

Бачить бджолиний баласт,

Бачить бадьорий банкет,

Бачить безжурних батьків,

Бачить блискучі букети бузків.

Бачить бажану бабусю,

Бачить біленькі берізки,

Батьківщину безмежних багатств,

Бачить бездонні багатства божественних благ.

Бачить! Бентежить! Боротись! -

Буває бажання безмірне.

«К»

Колотнеча в краю казковім.

Кровить на килимі квітковім,

Калюжі канули в криниці,

Замість калин – кислиці.

Корони краєм тим керують:

За копійки й карбованці купують

Свої капосні князівства.

Під каблуком ті королівства.

Королям – коштовнії каблучки,

Кволим – кривесенькі колючки.

Каторжників - кігтями в капкани,

На князях – кожухи й каптани.

Калачі у кендюхи ковтають,

У клунки коштовності кидають.

Їх казусні капризи

Кепкують з тої кризи, -

Під капцем кістки не колючі,

Тому криють ними кручі.

Кровицею карлюка на картина!

На колінця клониться країна,

На кострі у казані кипить

Та не коритись їй кортить.

Не кляла і не кричала,

Казала, що кохала

Кущі, квітки, колискові і красу,

Кольори і з колосків свою косу.

На клич,мов у кобзарському куплеті,

На конях,а не у кареті,

Колишні кріпаки, - крокують козаки.

У кришталеве королівство

Кинулись, як камінець,

От і князівствам тим кінець.

Лиш крихти кришталеві у кишені королеві.

Князі капцями кивають,

Себе за капості картають,

Бо клекоче в казанах,

Як кривдники киплять в кострах.

***

Кіноплівка «10 хвилин з життя вчителя»

До школи сходи. Двері і поріг.

Там галас, крики, завжди метушня.

Книжки донести учень допоміг.

Збиває з ніг весела дітлашня.

Багато стендів. Довгий коридор.

І паперовий літачок над головою.

В якомусь класі імітують хор.

Біжить хтось, як козак із булавою.

Заходжу в клас. Беру собі конспект.

На дошці дата і «Робота класна».

Готуюсь до уроку. Де конспект?

О, треба поруч, на столі покласти.

Ще дві хвилини. Скоро на урок.

Остання підготовка. Все в порядку.

Ось чую, пролунав уже дзвінок.

Заходять в клас всі хлопчики й дівчатка.

***

Взаємохарактеристика «Казка про 21 королівство»

Не знаю я, коли і де, але давно і десь

На королівства поділився світ увесь.

Їх було тридцять, може, сорок, п’ятдесят…

У кожному багато хлопців і дівчат.

Одне було відомим з-поміж всіх.

У ньому завжди було чути сміх,

Не знали жителі поганий настрій,

І кожен день цвіли духмяні айстри.

Там кожен день і ранок веселковий.

Там жили з казки кожної герої,

Але на них напали тролі з Трої.

Вони змінили 21ше королівство

І, навіть, не зробили жодне вбивство.

Вони не знищили усіх банально,

А просто все змінили ідеальне.

Кого як звати вже ніхто не зна,

Бо тролі дали нові імена:

Уже не Несміяна в царстві править,

Її народ як Мирославу славить.

А батько Володимир – князь Русі,

Тож Мирослава Володимирівна – знайте всі!

Допомагає королівні добра Герда –

Наташа усе робить твердо!

У королеви снігової побувала,

Тепер відповідальна дуже стала.

А три дівиці під вікном сидять:

Ілона думає, де мамин зять?

Ткачихою вже хоче стати Ліля,

А Оля всім наварить файне зілля.

Рапунцель – Катя в вежі не сидить,

Косу обрізала, цілими днями спить.

Дюймовочка Настюша принца жде,

Теплі краї уже забула де.

Свєта – Русалонька, звабниця моряків,

Сидить на гіллі, слухає котів.

Лисичка Катя, вовчик-брат Тарас

Вже обманули одне одного не раз.

Та проміняли вони дружбу на кохання,

Тепер кохають звечора до рання.

Шахерезаду назвали тепер Маринка,

Султанові заморському вже жінка.

Із лампи чарівної вийде джин

У Лєни у руках. Вона ж Жасмин.

Марина-білосніжка теж змінилась,

З одним маленьким гномом залишилась.

Мальвіна Оля любить научати,

Коли говорять, треба помовчати.

Аля-Попелюшка бал чекає.

Принц про інші ж вечори не знає!?

Котигорошко-Саша любить захищати

Все королівство і принцес завзято.

Антон-Телесик плаває в човні

І на гітарі грає сам пісні.

Дві Золотоволоски: Марта і Мар’яна

Живуть у лісі в хатці дерев’яній.

Червона шапочка тепер зоветься Надя,

Надіється, що вовк її уже не знайде.

А Саша на горошині не хоче спати,

Їй тільки б м’яку постіль подавати.

Наташа гусям – лебедям в’язала сорочки,

У пальці заганяла з кропиви колючки.

Кривенька качечка тепер моделью стала,

Бо Віка до качок тягнутись перстала.

Змінилось королівство не на жарт,

За те тут жити є новий азарт!

***

Вікно Джохарі

1950 року двоє психологів придумали унікальну методику самопізнання для виявлення своїх прихованих сторін. Джозеф Лафт і Гаррі Інгам назвали своє дітище, з'єднавши разом імена: Joe + Harry. Ця методика допомагає зрозуміти, яка частина особистості людини знаходиться на світлі, а яка - в тіні; більше того - Вікно Джохарі здатне стати прекрасним інструментом для саморозвитку.

Вікно Джохарі виглядає як таблиця з чотирьох осередків, а її основою служить дві осі координат:

- Знання людини про себе;

- Його сприйняття оточуючими.

Щоб проникнути вглиб свого характеру, необхідно намалювати таблицю, де:

- Відкрита зона, вона розташовується зліва вгорі. Це те, що знаємо про себе і ми, і бачать інші.

- Прихована зона, ліворуч внизу. Це властивості, про які ми знаємо, але не демонструємо іншим.

- Сліпа пляма, справа вгорі. Це проблемна ділянка, де розміщено те, що знають про нас інші, але не знаємо ми.

- Невідома зона - приховані характеристики, які не відомі ні нам, ні нашому оточенню.

Відкрита зона

Ці якості, риси характеру і звички подобаються нам самим, тому ми охоче демонструємо їх оточуючим. Це може бути талант, впевненість у собі, доброта, почуття гумору. У відкриту зону в першу чергу потрапляють характеристики, заохочувані суспільством - мужність хлопця і ніжність дівчини, сталість, відповідальність, працьовитість і так далі.

Крім того, тут знаходяться і яскраво виражені властивості натури - хоч ховай, хоч не ховай, їх все одно видно. Найбільш щасливою, соціально адаптованою і успішною є людина з великою відкритою зоною. Найкраще, якби всі ми були суцільними відкритими зонами - можна було б спілкуватися, не думаючи, що ж ховається за ввічливим закритим співрозмовником.

Заповнюючи це поле таблиці, спирайтеся на такі питання:

- За які якості мене люблять і поважають оточуючі?

- Що мені в собі подобається?

- Які риси характеру я легко проявляю в спілкуванні?

- Які у мене є корисні і хороші звички?

- Постарайтеся написати не менше 10 своїх якостей.

Прихована зона

Найчастіше в ній виявляються засуджувані суспільством якості або ті, які не подобаються нам. Ми про них знаємо, але ось показувати іншим не поспішаємо. Це вади, шкідливі звички, погані риси характеру. У всіх нас закладено те, що ми намагаємося не робити зовсім або хоча б не при сторонніх - чи то колупання в носі, дрібне злодійство в магазинах, чи запальність.

Кордон між відкритою і прихованою зоною досить умовний - багато якостей з другої зони переходять в першу, коли ми знаходимося в більш комфортному оточенні, наприклад, в сім'ї. На роботі або з незнайомими людьми ми ведемо себе більш скуто, старанно демонструючи властивості відкритої зони. Але як тільки опиняємося вдома, вилазять всі наші негативні риси - лайка, лінь, неохайність, жадібність, егоїзм, дратівливість... Людина не здатна тримати себе в руках цілодобово, тому вона розслабляється поряд з людьми, яких менше боїться втратити - а це, як не парадоксально, сім'я.

Розслабляємося ми і з друзями, але вже з іншої причини - ми знаємо, що тут нас зрозуміють і не осудять. Можна і трохи перебрати в п'ятницю, хоча на роботі - ні-ні, або попліткувати, хоча ви в курсі, що це недобре.

Але не тільки негатив знаходиться в цьому полі - це можуть бути і хороші риси характеру, які ми часом боїмося проявляти: любов, ніжність, чуйність, довіра. Потрібно навчитися демонструвати їх, відправивши у відкриту зону на вічне поселення.

Виявити приховану зону допоможуть такі питання:

- Які свої звички я приховую від оточуючих?

- Що я хотів би змінити в собі?

- Які риси свого характеру я соромлюся проявляти з малознайомими?

Тут досить 4-5 пунктів.

Сліпа пляма

Ви можете запитати: як я можу знати про себе те, чого я про себе не знаю? Як мені дізнатися це від інших? Більшість друзів і знайомих навряд чи захочуть безпосередньо розповісти про якісь недоліки, навіть якщо у них запитаєш. І що робити?

Потрібно вчитися читати послання, які вам шлють навколишні за допомогою своїх реакцій. Це можуть бути і тактовні натяки, і вчинки, які є відповіддю на якісь ваші прояви. Якщо, наприклад, ви часто сваритеся зі знайомими з одного і того ж приводу, можливо, джерелом проблеми є ви самі - проаналізуйте ситуацію, подивіться на себе зі сторони, зрозумійте, яка риса характеру створює проблеми.

Ще один хороший спосіб - згадати, що вас найбільше дратує в знайомих. Зазвичай це ваші власні негативні риси характеру, які ви вперто не помічаєте.

Потрібно вчитися розуміти натяки і прислухатися до порад близьких людей, адже часто вони без всяких прохань говорять нам про наші переваги чи недоліки, але ми відмовляємося вірити, залишаючись глухими до їхніх слів.

Добре розвинений зворотний зв'язок допомагає бачити себе очима оточуючих, а оскільки наша самооцінка в чималій мірі залежить від того, як до нас ставляться - це вміння безцінне.

Задайте собі питання:

- Які поради я часто чую від оточуючих, але ігнорую їх?

- З якими реакціями я стикаюся? На яку рису мого характеру так реагують люди?

- Якими особистісними якостями наділені мої близькі друзі? Чи є вони у мене?

Тут також потрібно написати 4-5 характеристик.

Невідома зона

Це область нашого потенціалу і нерозкритих талантів. Це наші реакції в ситуаціях, в яких ми не опинялися жодного разу в житті. Кинетеся ви на допомогу людині, яка тоне? Чи зможете виступити перед величезним залом? Що зробите, якщо знайдете чужу цінну річ?

Щоб розкрити цю зону, потрібно активно брати участь у житті і перевіряти себе. Якісь ситуації ми не можемо створювати самі, але якісь цілком нам доступні. Вистачило б у вас хоробрості стрибнути з парашутом? Ризикніть і дізнайтеся.

Основні питання для невідомої зони:

- Який талант, вміння або здатність ви б хотіли мати, але ніколи не пробували розвинути їх?

- Якими могли б бути ці якості, якщо виходити з вже відомих вам особистих характеристик?

У цій частині достатньо трьох пунктів.

У кожному полі цієї таблиці можуть бути самі різні властивості - як хороші, так і не дуже. Що з ними робити, думаю, і так зрозуміло: погане викорінювати, а гарне плекати і розвивати.

Робота з вікном Джохарі полягає в тому, щоб зробити світлими і зрозумілими для себе всі чотири поля, а головне - максимально розширити першу зону за рахунок інших. Ця робота може зайняти все життя: переводячи якісь якості із сліпої або невідомої зони у відкриту, ми завжди зможемо виявити нові, на які раніше не звертали увагу.

Більшість людей мучаться від того, що не розуміють, як виглядають з боку, закривають очі на свої недоліки, займаються самовиправданням і саможалінням. Вони шукають відмовки і причини залишатися такими, якими вони є і при цьому відчувати невдоволення від себе. Вікно Джохарі - відмінний спосіб навчитися міняти свій характер, спираючись на об'єктивну оцінку власної особистості.

Врешті, можливо, й не обов'язково щось кардинально змінювати. Головне - пізнати і прийняти себе, враховуючи сильні і слабкі сторони.

***

SWOT-аналіз

З 60-х років минулого століття й донині SWOT - аналіз широко застосовується у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

· сильних (Strengths)

· і слабких (Weaknesses) сторін проекту,

· можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації,

· та загроз (Threats), пов'язаних з його здійсненням.

Акронім SWOT був вперше введений в 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики професором K. Andrews. Спочатку SWOT-аналіз був заснований на представленні і структуризації знань про поточну ситуацію і тенденції.

У 1965 році чотири професори Гарвардського університету — Leraned, Christensen, Andrews, Guth запропонували технологію використання SWOT-моделі для розробки стратегії поведінки фірми. Була запропонована схема LCAG (по початкових буквах прізвищ авторів), яка заснована на послідовності кроків, що приводять до вибору стратегії.

· Strengths (Сили);

· Weaknesses (Слабкості);

· Opportunities (Можливості);

· Threats (Загрози).

Цей акронім може бути представлений візуально у вигляді таблиці:

	Позитивний вплив	Негативний вплив
Внутрішнє середовище	Strengths (сильні сторони)	Weaknesses (слабкі сторони)
Зовнішнє середовище	Opportunities (можливості)	Threats (загрози)

Внутрішній стан компанії відображається в основному в S і W, а зовнішня — в О и Т.

У ряді підходів структурована інформація в кожному з напрямків — впливи, слабкості, можливості, загрози — оцінюється кількісними величинами, на основі яких за допомогою функцій корисності обчислюється потенціал досліджуваного об'єкта по кожному напрямку (підхід, що розвивається в рамках Conjoint-аналізу).

З появою SWOT-Моделі аналітики отримали інструмент для своєї інтелектуальної роботи. Відомі, але розрізнена й безсистемна інформація про стан справ у фірмі й конкурентне оточення SWOT-аналіз дозволив сформулювати аналітикам у вигляді логічно погодженої схеми взаємодії впливів, слабостей, можливостей і погроз.

Традиційний метод SWOT — аналізу дозволяє провести детальне вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища. Результатом раціонального SWOT — аналізу, спрямованого на формування узагальненого інформаційного потенціалу, повинні з'явитися ефективні рішення, що стосуються відповідної реакції (впливу) суб'єкта (слабкої, середньої й сильної) відповідно до сигналу (слабким, середньому або сильним) зовнішнього середовища.

Сильні сторони підприємства покликані забезпечити його прискорене просування до досягнення стратегічних цілей, у той час як його «слабості» викликають гальмування. Тут також природно враховувати можливості й загрози зовнішнього середовища, без яких неможливо вірно визначити сценарії розвитку організації.

Чинність — це властивість організаційної системи, що за умови синтезу з можливостями зовнішнього середовища забезпечує прискорене просування системи до досягнення стратегічних цілей. Особливий інтерес при цьому представляє утворення «спіралі розвитку» — траєкторії, що формується внаслідок «накладення» (синтезу) сильних сторін організаційної системи на сприятливі можливості зовнішнього середовища (з урахуванням слабких сторін організаційної системи й погроз зовнішнього середовища).

Слабкість — негативна властивість організації, що визначає її гальмування в процесі руху до досягнення стратегічних цілей. Гальмування стає істотним при злитті (синтезі) основних слабостей організаційної системи з істотними погрозами зовнішнього середовища. При цьому також не можна ігнорувати сильні сторони підприємства й можливості зовнішнього середовища. Так формується варіант песимістичного сценарію розвитку організації. Такий сценарій може трансформуватися в «спіраль краху», якщо має місце тенденція («ефект доміно») до ослаблення можливостей і сильних сторін, з одного боку, і посиленню погроз зовнішнього середовища в сполученні з наростанням слабких сторін організації.

Можливості — це тенденції або події в зовнішньому середовищі, при правильній відповідній реакції на які організація домагається істотного просування до поставлених стратегічних цілей.

Загрози — це тенденції або події в зовнішньому середовищі, які під час відсутності відповідної реакції організації спричиняють значне погіршення стану організації на шляху до виконання своїх планів.

З 1990-х років застосовується нечіткий SWOT-аналіз у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників і явищ на категорії:сильних і слабких сторін проекту,можливостей , що відкриваються при його реалізації,та загроз , пов'язаних з його здійсненням. Традиційні математичні методи засновані на класичній логіці, є нетерпимi до неточності та необ'єктивності істини, а також до невизначенoсті у економічних системах З цією метою виникає потреба у методах, що ґрунтуються на нечіткій логіці.

***

А що Ви бачите на малюнках?

***

«Тайм-менеджмент»

Це управління часом або організація часу. Щоб домогтися успіху в професійній сфері, а також жити без зайвої метушні, важливо правильно розподіляти свій час.

Існують певні базові принципи управління своїм часом, усвідомлення і застосування яких дозволить зробити ваше життя більш приємним та організованим.

Принцип 1. Планування часу

Планування робочого часу - це, мабуть, найголовніше правило тайм-менеджменту. А в ідеалі планувати необхідно не тільки робочий, але й особистий час. Будь-яка успішна людина управляє своїм часом, інакше вона просто не змогла б добитися успіху. Планування є невід'ємною складовою успіху та фінансової незалежності.

Планування робочого часу можна здійснювати двома способами:

- на папері (в блокноті, органайзері);

- електронному вигляді (в комп'ютерному або мобільному органайзері).

Варіант «в голові» не підійде, особливо на початковій стадії освоєння прийомів тайм-менеджменту, тому що якщо людина не записує свої завдання, вона підсвідомо вже не відповідає перед собою за їх виконання.

Управління часом слід здійснювати в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі (тобто, ставити собі цілі на день, на тиждень, на місяць, на рік і далі). Починати планування робочого часу найкраще з короткострокових періодів: з вечора складати собі план дій на наступний день, потім з ранку діяти згідно з наміченим планом, ввечері аналізувати його виконання і планувати наступний день.

Дослідження показують, що планування робочого часу уже з перших днів підвищує ефективність та продуктивність праці на 25%!

Принцип 2. Боротьба з пожирачами часу

У кожної людини є свої пожирачі часу - це ті чинники, які не приносять ніякої користі, але при цьому віднімають значну кількість часу з Вашого життя. Зараз найчастіше це соціальні мережі, Інтернет, комп'ютерні ігри, телевізор, для когось - балаканина по телефону, куріння і т.д.

Застосовуючи правила тайм-менеджменту, намагайтеся вже відразу виключати зі свого робочого процесу всіх пожирачів часу. Для початку можна пообіцяти собі повбивати час звичним чином, але тільки після того, як будуть зроблені всі справи згідно з наміченим планом, потім час, проведений без користі, слід поступово скорочувати, і в результаті повністю виключити зі свого життя.

Щоб виявити всі негативні фактори, що крадуть у вас дорогоцінний час, записуйте їх у міру виявлення на окремому аркуші. Запевняємо Вас, що список вийде немаленький!

Принцип 3. Розстановка пріоритетів

Ще один важливий принцип тайм-менеджменту - вміння правильно розставляти пріоритети. Найкраще розділяти всі завдання, які стоять перед Вами, за двома напрямками: терміновість і важливість. Потім, плануючи свій робочий день, в першу чергу вписувати в план важливі і термінові справи, далі термінові і не дуже важливі, потім важливі і не дуже термінові і так далі, в міру спадання терміновості і важливості.

Пам'ятайте, що не можна переходити до менш важливим і менш термінових справ, поки Ви не закінчили більш важливі і більш термінові. Дуже багато прийомів тайм-менеджменту засновані на принципі грамотної розстановки пріоритетів.

Принцип 4. Правило Парето

Існує так званий Закон Парето, який говорить про те, що 20% відсотків дій приносять 80% результату, і, навпаки, 80% витрачених зусиль приносять лише 20% результату. Певною мірою його можна застосувати і до управління часом.

Сутність цього методу тайм-менеджменту полягає в тому, що необхідно вміти фільтрувати непотрібні і малоефективні завдання і дії, яких, згідно з правилом Парето, аж 80%, і концентрувати свою увагу і зусилля на тих 20%, які здатні забезпечити максимально ефективний результат.

Не забивайте свою голову непотрібною інформацією, а свій щоденник - марними завданнями. Вчіться виділяти найважливіше, і успіх буде Вам забезпечений.

Принцип 5. Від складного до простого

При плануванні робочого часу найсладніші завдання необхідно ставити на початок дня, а потім рухатися до кінця дня в міру спадання складності. Справа в тому, що спочатку у людини більше сил, і вона швидше і легше впорається зі складними завданнями.

Принцип 6. Не робити багато справ одночасно

Напевно всі Ви знаєте прислів'я «За двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш». Теорія тайм-менеджменту говорить про те, що не можна починати нову справу (а тим більше - декілька), не закінчивши стару. Звичайно, це не відноситься до тих ситуацій, коли виконання одного завдання вимагає тривалих простоїв у роботі (наприклад, очікування відповіді від партнерів і т.д.).

Але якщо Ви будете одночасно хапатися за кілька складних справ - це суттєво знизить якість їх виконання, і збільшить загальний час вашої роботи у порівнянні з виконанням всіх завдань по черговості.

Принцип 7. Почніть планувати робочий день з обіду та відпочинку

Це той самий випадок, коли необхідно в першу чергу подбати про особистий час, а потім вже про роботу. Чому це важливо? Тому що без повноцінного відпочинку, обіду за розкладом, перерв у роботі, ефективність праці суттєво впаде. Цього не можна допускати, тому планування робочого часу слід починати з перерви на обід і невеликих перерв у роботі для відпочинку (наприклад, 5 хвилин щогодини або 10 хвилин раз на дві години).

Важливо відзначити, що виділений час для відпочинку категорично не можна витрачати на пожирачів часу (соціальні мережі і т.д.). В цей час ви повинні просто відпочивати, тобто, нічого не робити, або приймати їжу, якщо це обідній час. В іншому випадку Ви не зможете повноцінно відпочити, що негативно відіб'ється на результатах вашої подальшої роботи.

Принцип 8. Дотримуйтесь чистоти на робочому місці

На перший погляд цей принцип складно віднести до управління часом, однак він теж є одним з методів тайм-менеджменту. Справа в тому, що безлад і некомфортна робоча обстановка істотно знижують ефективність робочого процесу, оскільки просто відволікають увагу і забирають більше часу, для того щоб знайти потрібну записку на столі або потрібний файл на комп'ютері.

Принцип 9. Складне завдання розбивайте на прості

Надзвичайно ефективний інструмент тайм-менеджменту для вирішення завдань, які здаються невирішуваними - розбиття їх на декілька простіших і реально здійсненних.

Будь-яке складне і нездійсненне на перший погляд завдання вирішується шляхом ділення його на дрібні підзавдання, кожне з яких виконати набагато простіше.

Принцип 10. Вмотивуйте себе

Це одне з найважливіших правил тайм-менеджменту. Внутрішня мотивація (або самомотивація) - це той фактор, який дозволить Вам працювати і використовувати свій час більш ефективно і з більшою віддачею. Якщо у Вас немає мотивації, всі інші методи тайм-менеджменту працюватимуть набагато гірше.

Плануючи і виконуючи будь-яку роботу, думайте в першу чергу про результати, які вона Вам принесе. Нехай це буде Ваш заробіток, а ще краще - те, на що Ви плануєте його витратити.

В управлінні часом важливий, насамперед, практичний досвід. Всі перераховані інструменти, технології, прийоми, правила, принципи, методи тайм-менеджменту дадуть свій ефект тільки тоді, коли Ви почнете застосовувати їх у своїй повсякденній практиці, тому не варто відкладати цю справу в довгий ящик

***

Матриця Ейзенхауера на кожен день

Матриця Ейзенхауера - це відомий інструмент у тайм-менеджменті. Правильний розподіл справ за допомогою цієї матриці дозволить вам економити багато часу.

Головна ідея його матриці полягає в тому, щоб навчитися відрізняти термінові справи від важливих, а також відкинути ті заняття, які взагалі не приносять ніякої користі.

Сутність матриці

Вона складається з 4-х квадратів, які мають абсолютно різну пріоритетність. І в кожен з них можна написати справу, в залежності від важливості та терміновості.

Квадрат А: важливе та термінове

Сюди можна віднести найважливіші справи, які не вимагають відкладень.

В ідеалі цей квадрат повинен бути пустим, адже справи, які треба зробити зараз – це ситуація непередбачувана. Існує така думка, що важливі справи стають терміновими через нашу лінь та відкладення «на потім». Зрозуміло, що ситуація аврала може бути у кожного, але не щодня. Тому треба намагатись своєчасно робити справи, щоб їх не доводилось записувати в цей квадрат. Якщо ці справи не вимагають вашої безпосередньої участі, ви можете їх делегувати на когось.

Отже, якого типу справи можна віднести до цього квадрату?

- справи, термінове виконання яких приведе до проблем та непорозумінь (наприклад, виконання справ по проекту, дедлайн здачі якого вже сьогодні);

- справи, пов’язані з нашим здоров'ям (незаплановий похід до лікаря у зв'язку з різким погіршенням самопочуття, відпочинок через втому тощо);

- справи, невиконання яких віддаляє нас від поставленої цілі (дзвінок важливому партнеру або клієнту тощо).

Квадрат В: важливе, але не термінове

В цей квадрат варто вписувати ті важливі справи, які не вимагають швидкого виконання.

До задач в цьому квадраті варто віднестись уважніше, адже вони можуть принести найбільший успіх у майбутньому. За статистикою, люди, які присвячують більшу частину часу цим справам, частіше за інших досягають успіху. Окрім того, вирішення цих завдань, дозволяє проявити себе в повній мірі, адже відсутність поспіху дозволяє самостійно обирати методи вирішення задач та назначати цілком нормальні терміни виконання. Але памятаймо, якщо ці справи не вирішити заздалегідь, вони можуть автоматично перейти в перший квадрат. Тому покваптесь у виконанні поставлених завдань.

Приклади справ:

- планові завдання по вашій роботі, проектам;

- планування нових проектів;

- оцінка отриманих результатів після зробленої роботи, реалізованим проектам;

- відвідування спортзали для підтримки фізичної форми;

- вивчення іноземних мов;

- відвідування ефективних тренінгів тощо;

- режим харчування та підтримка здоров’я;

- зустріч із важливими людьми.

Квадрат С: термінове, але неважливе

До цього квадрату відносяться маленькі справи, які треба виконати якомога швидше.

Варто сказати, що виконання цих справ рідко нас наближає до досягнення певної мети. Частіше за все, неважливі, але термінові справи відволікають нас від дійсно важливих речей.

Дуже важливо не плутати термінові справи з квадрату C з важливими справами квадрату А. Наприклад, керівництво вам дало завдання з терміном «на вчора», але воно не має ніякого відношення ні до вашої роботи, ні до обов’язків. Але ця задача має бути виконана терміново, та вона ніяк не може бути в першому квадраті, адже не наближає вас до досягнення мети.

Приклади справ для цього квадрату:

- термінові, але не заплановані завчасно зустрічі, збори, які вам нав’язали і від них не можна відмовитись;

- маленькі справи, які виникли непередбачувано (наприклад, до вас прийшли гості, і вам треба думати чим би їх розважити);

- непередбачуване прибирання будинку через забруднення тощо, а також інші справи, які не наближають вас до мети.

Квадрат D: неважливе і нетермінове

Сюди вписуються ті справи, від виконання яких можна відмовитись, вдже вони не принесуть належних результатів.

Частіше за все, невиконання таких справи може піти тільки на користь. Але такі завдання легкі та цікаві для виконання, і від них дуже складно відмовитись. Якщо ви все ж таки не можете відмовитись від їх виконання, то виконуйте їх після того, як ви виконали справи з попередніх квадратів.

До задач цього квадрату можна віднести:

- «прогулянки» у соцмережах;

- пусті телефонні розмови;

- різного виду розваги, такі як читання модних журналів, перегляд телебачення та комп'ютерні ігри.

Коли ви навчитесь правильно планувати свій час і відрізняти за допомогою цієї матриці важливі справи від неважливих, то ви будете все встигати, швидше прийдете до встановленої мети. Більшість ділових людей світу давно вже перейшли на розподіл справ за цією матрицею, і вони цілком задоволені.

ПЕДАГОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Блог (англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.

Інсайт – термін, що описує складне інтелектуальне явище, суть якого полягає в несподіваному, частковому інтуїтивному прориві до розуміння поставленої проблеми та «раптовому» знаходженні її вирішення. Відкриття такого рішення багатьма авторами розглядається як центральний момент творчого процесу.

Квест (від англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.

Коучинг (від англ. coaching — тренерство), вишкіл — інструмент особистісного й професійного розвитку, формування якого почалося в 70-х роках XX століття. Джерела коучингу лежать у спортивному тренерстві, позитивної, когнітивної й організаційної психології, в уявленні про усвідомлене життя й можливостях постійного й цілеспрямованого розвитку людини.

Панельна дискусія – публічні дебати на визначену тему, які проводить група фахівців, котрі репрезентують різні точки зору.

Пітчінг - це коротке словесне (іноді візуальне) представлення ідеї кінофільму, своєрідна презентація. Пітч створюється сценаристом або режисером для продюсера чи представника студії з метою отримання фінансування для фільму. Пітчі, як правило, проводять особисто, хоча іноді вони можуть відбуватися по телефону або через відеозапис.

Фандре́йзинг або збір коштів (англ. Fundraising) — процес залучення грошових коштів та інших ресурсів (людських, матеріальних, інформаційних тощо), які організація не може забезпечити самостійно, та які є необхідними для реалізації певного проекту або своєї діяльності в цілому.

Фестиваль (фр. festival - свято, лат. festivus — святковий, веселий) — масове святкове дійство, що включає огляд чи демонстрацію досягнень у певних видах мистецтва (музика, театр, кіно, естрада); вид подієвих туристичних ресурсів.

Флешмоб - (також флеш моб і флеш-моб, англ. flash mob — «блискавична юрба», flash — блискавиця, спалах, mob, скорочене й усічене лат. mobilis vulgus — рухливий натовп, юрба) це несподівана поява групи людей в заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції її учасники розчиняються в натовпі перехожих людей, що і викликає ефект раптовості.

Форум - інтернет-ресурс, популярний різновид спілкування в інтернеті. На форумі створюються теми для спілкування, що робить його кращим за чат. Всі, кого цікавить певна інформація, можуть зручно й швидко переглянути її на форумі. На форумі є адміністратори (власники форуму) та модератори (обслуговуючий персонал, який стежить за виконанням установлених правил та порядком). Форуми можуть бути присвячені програмному забезпеченню, автомобілям, футбольній команді тощо.

Хакатон (англ. hackathon, від hack (див. хакер) та marathon — марафон) — захід, під час якого різні спеціалісти в галузі розробки програмного забезпечення інтенсивно і згуртовано разом працюють над розв'язанням якоїсь проблеми, або створенням нового додатку чи сервісу. Зазвичай хакатони тривають від одного дня до тижня. Деякі хакатони призначені для освітніх або соціальних цілей, але часто задачею хакатона є створення повноцінного програмного забезпечення.

Чат (англ. chat — «розмова») — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами інтернету в режимі реального часу. Зазвичай, під словом «чат» мається на увазі інтернет-ресурс з можливостями чату, чат-програма, рідше — сам процес обміну текстовими повідомленнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Основна:

1. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність: підручник. Київ : 2004. 422 с.

2. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність : підручник. Київ: Вища школа, 2008.

3. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність: хрестоматія: Навальний посібник. Київ: 2006.

606 с.

4. Ковальчук Л.О. Основи педагогічної майстерності: навчальний посібник. Львів: 2007. – 608 с.

Додаткова:

1. Азаров Ю.П. Тайны педагогического майстерства: Учебное пособие. Москва: 2003.

432 с.

2. Байкова Л.А., Гребенкина Л.К. Педагогическое майстерство и педагогические технологи: Учебное пособие. Москва: 2000. – 256 с.

3. Бутенко Н.Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навчальний посібник. Київ: 2005. 336 с.

4. Васянович Г.П. Педагогічна етика. Львів: 2005. – 344 с.

5. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: Навчальний посібник. Київ: 2006. 276 с.

6. Головатий М.Ф. Навчи себе сам. Київ : МАУП, 2002. 120 с.

7. Гірник А., Бобрюк А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження. Київ: 2003. 172 с.

8. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування : як допомогти проблемним підліткам . Київ: 2003. 520 с.

9. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: 1997. 376 с.

10.Грабовська С., Равчина Т. Конфлікти без насильства. Львів: 2001. – 276 с.

11.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. Київ : Академвидавництво. 2004.

12.Добенько О.В., Бондаренко Є.А. Педагогічна техніка: Навчальний посібник. Тернопіль: 2000. 132 с.

13.Занина Л.В., Меньшикова Н.П. Основы педагогического мастерства. Ростов: 2003. 288 с.

14.Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. Київ: Вища школа. 1997.

15.Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказать влияние на людей: Сочинения. Москва: 2001. 720 с.

16.Кан-Калик В.А.Учителю о педагогическом общении. Москва: 1987.

17.Кузьмінський А.І. Педагогіка. Практикум. Киів: Зеня-Прес. 2003.

18.Макаренко А.С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Твори: В 7 т. Київ: 1954. – Т.5

19.Мацюк В.Я. Цікавішої професії не знаю: Нариси про вчителів. Київ: Радянська школа, 2008.

20.Методические указания к занятиям по курсу «Основы педагогического мастерства» Херсон: ХГПИ, 1999. – С.22-39.

21.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ: 2003. – 192 с.

22.І.А.Зязюна. Педагогічна майстерність: Тексти. Полтава: 2001.

23.П’ятакова Г.П., Заячківська Н.М. Сучасні педагогічні технології та методика застосування їх у вищій школі. Львів: 2003. 55 с.

24.Сагач Г.М. Риторика. Навчальний посібник. Київ: 2000. 568 с.

25.Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навчальний посібник. Київ: 2004. 335 с.

26.Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя. Київ: 1999. 319 с.

27.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Київ: 1988.

28.Луцюк А.М. Василь Сухомлинський про педагогічну майстерність учителя: Монографія. Луцьк: Надстиря, 2003. 208 с.

29.Станиславский К.С. Работа актера над собой // Собр.соч.: В 9 т. – Москва: Искусство, 1989. – Т. 2; Ч 1. – 511 с.

30.Синиця І.О. З чого починається педагогічна майстерність. Київ: Радянська школа. 1999. 167 с.

Для мудрих думок та яскравих ідей

Заняття- тренінг з основ педагогічної майстерності

Учитель творить людину, як скульптор творить свою статую з безформного шматка мармуру: десь у глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні риси, які належить добути, очистити від усього зайвого.

В. Сухомлинський

Мета:

• сформувати в студентів впевненість у правильному виборі професії;

• здійснити корекцію хибних очікувань і типових ілюзій щодо роботи;

• підвищити мотивацію професійної діяльності, відшукати оптимальні моделі поведінки в педагогічному середовищі;

• визначити оптимальну стратегію професійної діяльності;

• активізувати творчий потенціал кожного молодого педагога;

• виробити й розвинути навички використання інтерактивних методик у вчителів-початківців та їхні комунікативні вміння.

ПЛАН

І. Вступна частина

1. Мотивація вибору теми тренінгу.

2. Прийом «Криголам». Вправа «Самопрезентація».

3. Мозковий штурм «Правила роботи».

4. Вправа «Очікування».

ІІ. Основна частина

1. Вправа Вправа «Поділись із сусідом»

2. Мозковий штурм «Урок». Прийом «Асоціація».

3. Робота в групах. Прийом «Ажурна пилка». Вправа «Портрет ідеального вчителя»

4. Вправа-енергізатор «Спина до спини».

5. Вправа «Коли я був школярем...»

6. Гра «Сонце». Вправа «Портрет сучасного вчителя».

7. Інформаційне повідомлення «Імідж учителя».

8. Прислухаймося до народної мудрості.

9. Вправа «Серцеведення»

III. Заключна частина

1. Вправа «Повернення до очікувань».

2. Вправа «Рука дружби».

Хід заняття - тренінгу

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Не буває професій неважливих або непотрібних. Але є професії визначальні для всього людства. До них прилічується і професія вчителя.

Батьки хотіли вибрати для сина кращого вчителя.

Вранці дід повів онука до школи. Коли дід і онук увійшли на подвір'я, їх оточили діти.

— Який смішний старий, — засміявся один хлопчик.

— Гей, маленький товстун! — скорчив пику інший.

Діти кричали та скакали навколо діда й онука. Тут учитель подзвонив у дзвіночок, оголошу-ючи початок уроку, і діти втекли. Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.

— Ура, я не піду до школи, — зрадів хлопчик.

— Підеш, але не до цієї, — сердито відповів дід. — Я сам знайду тобі школу.

Дід відвів онука до свого будинку, доручив ону-ка турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя. Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на пере¬рву. У деяких школах діти не звертали на ста¬рого уваги, в інших — дражнили його. Дід мовчки

повертався та йшов. Нарешті він увійшов у кри-хітний дворик маленької школи і втомлено при-тулився до огорожі. Пролунав дзвінок, і діти ви-сипали на подвір'я.

— Дідусю, вам погано? принести води? — почув він голосок.

— У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка, — запропонував один хлопчик.

— Хочете, я покличу вчителя? — запитала інша дитина.

Незабаром у двір вийшов молодий учитель. Дід привітався і сказав:

— Нарешті я знайшов кращу школу для мого онука.

— Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа не найкраща. Вона маленька й тісна.

Старий не став сперечатися. Він про все до-мовився з учителем і пішов.

Увечері мама хлопчика запитали діда:

— Батьку, ви не грамотні. Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя?

— По учнях дізнаються про вчителів, — відповів дід.

Незалежно від того, де перебуває вчитель, атмосфера навколо нього – це відбиток його індивідуальності. Молодий учитель - учорашній студент, який переступив поріг школи. І тепер ким вона для нього стане – лагідною мамою, чи сердитою мачухою, залежить від нього.

Вашій увазі пропоную прослухати притчу «Кращий учитель».

ПРИТЧА

Шановні студенти ! Переступивши поріг школи, будучи вчителем Батьки довірять вам найцінніший скарб світу — дитину, людину, свою надію, своє майбутнє. Ви навчатимете та виховуватимете кілька поколінь учнів. А це вимагатиме постійної творчості, невтомної роботи думки, величезної душевної щедрості і, найголовніше, любові до дітей. Тому й тему нашого заняття-тренінгу я обрали відповідну: «Крокуємо до майстерності». Саме в перші роки, із перших днів розпочинається найбільш інтенсивне формування тих якостей, які й визначають рівень майстерності майбутнього вчителя.

Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.

Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета нашого заняття: сформувати впевненість у правильному виборі професії, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень, знаходити вихід із будь-якої ситуації, в процесі заняття визначимо, що необхідно для того, аби стати хорошим учителем; як навчитися долати труднощі.

Прийом «Криголам». Вправа «Самопрезентація»

Успішність будь-якого навчального заняття, подальше психоемоційне самопочуття кожного з учасників навчального процесу, як і успішність нашої діяльності, залежить від того, як нас зустрінуть (з усмішкою чи грубо), від атмосфери в аудиторії. Тому організатор навчання має докласти максимум зусиль, щоб створити теплу, приязну атмосферу в класі. Для цього використовують прийом «Криголам». Є різні способи «ламання криги». Я ж Вам пропоную вправу «Самопрезентація».

Вам необхідно назвати своє ім'я й дати дві асоціації з явищами природи — погодою, порою року, часом доби тощо.

Студенти презентують себе.

Щоб досягти гармонії в цій композиції, нам необхідно співпрацювати, допомагати одне одному, поважати думку кожного.

Мозковий штурм «Правила роботи»

Ведучий. Щоб наша робота під час тренінгу була плідною, нам необхідно визначити правила й дотримуватися їх.

- Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?

Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:

міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;

не боявся стати об’єктом глузувань та критики;

був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;

одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.

- Щоб запропонували ви?

- Бути позитивними;

- говорити по черзі;

- бути активними;

- слухати й чути кожного;

- толерантно ставитись один до одного;

- бути пунктуальними;

- діяти за принципом «тут і зараз».

- Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?

Вправа «Очікування»

Студентам роздають невеликі аркуші липкого паперу круглої форми («золоті піщинки»), на яких необхідно написати, чого саме вони чекають від тренінгу.

Далі кожен по черзі презентує свої записи та прикріплює на плакаті із зображенням піщаного годинника (у верхній частині годинника).

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Давайте згадаємо

Що таке спілкування?

Які стилі спілкування ви знаєте?

Який стиль спілкування на вашу думку найбільш оптимальний у спілкуванні з дітьми і чому?

1. Робота в групах. Вправа «Поділись із сусідом»

Оберіть із запропонованих моделей спілкування з дітьми три, які вважаєте найбільш доцільними, і три, які вважаєте найменш доцільними у вашій роботі . Поясніть свій вибір.

J Учитель «Я – сама» (головний ініціатор навчального процесу, але знищує усі форми учнівської ініціативи.

J Учитель «Китайська стіна» (завжди зберігає дистанцію між собою й учнями, головне завдання – повідомити, а не навчити).

J Учитель «Тетерук» (чує тільки себе, не налаштований на учнів).

J Учитель «Ангел» (не нервує, не критикує, встановлює з усіма дружні стосунки).

J Учитель «Шоу-мен» (урок нагадує спектакль, а результат мінімальний).

J Учитель «Тиран» (я – цар і Бог).

J Учитель «Товариш» (переважають дружні стосунки. Особистість педагога, його професійне спілкування, його успіх є ключем до успіху навчання й виховання учнів).

J Учитель «Орел» (педагог «піднімається» над класом, він ширяє у світі знань, науки, захоплений ними, але перебуває на недосяжній для учнів висоті).

J Учитель «Робот» (діє на основі створеного алгоритму, не звертаючи увагу на обставини, що потребують змін. Наприклад, не підемо на перерву, поки не виконаємо вправу).

J Учитель «Гамлет» (характеризується постійними сумнівами, не має чіткої позиції, захищається чужим авторитетом).

J Учитель «Рупор» (спрямовує роботу на одну групу дітей – сильних, слабких або обдарованих).

Мозковий штурм «Урок». Прийом «Асоціація»

Ведучий. Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок. Якість та ефективність уроку залежить не стільки від того, що знає вчитель, але й від того, як він реалізує свої знання. Постійне вдосконалення своєї роботи, своїх уроків дає можливість молодому вчителю стати гарним спеціалістом. На плакаті вертикально записано слово «урок». Вам необхідно, вільно висловлюючись, запропонувати слова, які у Вас асоціюються з уроком, що починаються з літери «у», «р», «о», «к»,і записати на плакаті навпроти кожної літери.

Зразок

У – уважність,упевненість

Р – робота, результативність, радість

О – об’єктивність, оцінка

К – креативність, клас

Робота в групах. Прийом «Ажурна пилка»

«Скажіть мені — і я забуду. Покажіть — і я запам'ятаю. Дайте можливість обговорити —- і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого — і я досягну досконалості», — цими словами Конфуція ми будемо керуватися під час роботи в групах

Вправа «Портрет ідеального вчителя»

Робота в групах

1 групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.

2 група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.

3 групі потрібно від імені міністерства освіти і науки України запропонувати щось нове щодо структури, змісту освіти, методів і прийомів навчання, поглядів на урок, ролі вчителя в процесі набуття учнями знань.

Кожна група зачитує і захищає свого вчителя і свій список. У кінці ми виділяємо, які помилки не потрібно допускати у своїй роботі, щоб не стати поганим вчителем – спеціалістом, а чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом.

Обговорення.

Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той вчитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

Вправа-енергізатор «Спина до спини»

Учасники мають знайти собі пару за кольором одягу, сплітають руки в положенні «спина до спини» і танцюють. Лунає весела, жвава музика, яку час від часу зупиняють, а учасникам у цей час потрібно змінити партнера.

Учасники діляться пережитими емоціями. Що найбільше сподобалося, розвеселило?

Вправа «Коли я був школярем...». Прийом «Вільний мікрофон»

Ведучий. Я. пропоную вам зануритись у світ дитинства, у якому роблять перші самостійні кроки, пізнають, освоюють щось нове. Згадаймо власні бажання дитинства та продовжимо таке речення: «Коли я був школярем, мені хотілося, аби мій учитель...»

Усі учасники по черзі висловлюють свої думки.

Гра «Сонце», вправа «Портрет сучасного вчителя»

Ведучий. Перед вами сонце (сонце зображене на плакаті). Кожен промінь — це риса характеру сучасного вчителя. Проміння сонця нас зігріють, якщо ви назвете ті риси характеру, які, на ваш погляд, мають бути в сучасного вчителя.

Інформаційне повідомлення «Імідж учителя»

У суспільстві часто розмовляють про імідж політиків, імідж артистів, імідж бізнесменів. Кожна професія має свою специфіку, але створення іміджу необхідно працівникам усіх галузей, які у своїй професійній діяльності пов'язані з людьми.

Формувати імідж учителю необхідно значно більше, ніж спеціалістам інших професій, оскільки саме вчителі формують імідж своїх учнів. Учитель для них — еталонна модель.

Кожен учитель має бути яскравою особистістю, тому що завдяки своїй особистості він зацікавлює учнів, розвиває інтерес до свого предмета. Педагог навчає учнів і тоді, коли мовчить, навчає своїм виглядом, своєю поведінкою, своїм ставленням до учнів.

Вигляд учителя — це не тільки візуальний образ, але і жести, і манери, і комунікабельність, і педагогічний такт, і мовна культура, і любов до дітей, і педагогічна прозорливість, і багато інших якостей, які є складовими професійного педагогічного іміджу.

Формування позитивного іміджу супроводжується величезною роботою над собою, але приносить гарні плоди: формує позитивні установки стосовно вас, робить спілкування з вами приємним і комфортним. Для багатьох людей інформація, отримана від зорового образу, є єдиним «банком даних» про людину, і на цій підставі вони вибудовують свої взаємини з іншими людьми. І чим точніше створений образ, тим легше людям спілкуватися, тим менше сил буде потрібно, щоб знайти спільну мову з учнями.

Попрацюйте над своїм позитивним іміджем — і він буде працювати на вас.

Кожному вчителю роздають пам'ятки «Створення позитивного іміджу молодого вчителя».

Вправа «Серцеведення»

А зараз поговоримо про те, без чого вся наша праця була б даремною, без чого ми ніколи не досягнемо успіхів у спілкуванні з дітьми.

— Як ви гадаєте, про що йтиме мова?
Думки вголос.

Демонструється епіграф: «Той шлях, який веде до серця людини, є найкоротшим».

Чи можемо говорити про любов, якщо їй немає де перебувати? І де «житиме» терпіння, якщо його помешкання зачинене? Щоб не розгубити ці та інші чесноти Душі, потрібно створити для них сад, який називається Серцем!

—Я бачу, що всі ви прийшли в школу за покликанням душі.

—У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створити його.

Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чесне, палке, любляче, вірне, холодне, кам'яне, материнське, всепрощаюче, багатостраждальне, далекоглядне, віддане, символічне, усміхнене, зажурене, розумне, чуйне, дбайливе...).

Що може робити Серце? (Любити, прощати, сумувати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилюватися, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати...).

- У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, легкість Покаяння, нива Благородства...

«Народна мудрість»

Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірним характером...».

У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сердечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.

«Ханжа... Не від Серця вона...».

У наступному класі учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав«Сердце».

— Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник... Двійка!

«Неук... Не від Серця він...».
Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.

— Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

—80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

— Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

«Грубіян... Не від Серця він».

Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю школи: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».

Засумували вчителі.

— Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.

І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

— О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

— Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

Якщо в когось є роздратування, дай мені роздратування.

Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорстокість.

Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

Якщо в когось є страх, дай мені страх.

Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.

Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.

Якщо в когось є сарана думки, дай мені сарану думки.

А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.

Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим.

А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя! І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель.

Я — Любов і Відданість, Віра і Терпіння.

Я — Радість і Спів-радість, Страждання і Спів-страждання.

Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.

Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.

Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.

Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Життя.

Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.

Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.

Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.

Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати моменти істини в житті дітей!

— Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Вправа «Повернення до очікувань»

Ведучий. На початку тренінгу ви всі наклеїли чи нижній частині пісочного годинника. «золоті піщинки», на яких записали свої очікувань. Якщо ваші очікування справдилися, то ці піщинки мають впасти в нижню частину годинника, якщо ні, то нехай вони залишаються у верхній частині.

Учителі виходять до плакату з годинником. Знімають піщинки, обдумують свою відповідь, а тоді по черзі говорять і прикріплюють піщинки у верхній чи нижній частині пісочного годинника. «золоті піщинки», на яких записали свої очікування.

Вправа «Рука дружби»

Обведіть на своєму аркуші праву руку, підпишіть своє прізвище і передайте по колу своєму сусідові, де кожен напише свої побажання. Вправа продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого власника.

Підсумки заняття.

Метод «Прес»

Підсумовуючи роботу на сьогоднішньому занятті і, закінчіть думку:

Сьогодні мене вразило…

Сьогодні мені згадалося…

Мені запам’яталося …

Мене дратувало …

Мені було цікаво …

Мене порадувало ...

Спілкування було …

Закінчити наше заняття хочу словами вірша

Нехай життя дарує щастя й долю,

Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю,

Поступливість і злагоду в усьому.

Дякую за увагу !

Нема виснажливішої роботи від учительської,

де нерви паляться, мов хмиз сухий,

де серце рветься ...

Але нема щасливішої долі,

коли людина з твоїх рук, учителю,

іде у світ – на краплю світ людніє.

(„Дума про вчителя” І.Драч)

Мета:поглибити знання студентів про роль педагогічного іміджу у професійній діяльності вчителя, розвивати уміння конструювання педагогічного образу за допомогою невербальних засобів, формувати вміння в створенні власного виразного образу.

Якщо ти думаєш на рік вперед - посади насіння,

Якщо ти думаєш на десятиріччя вперед - посади дерево,

Якщо ти думаєш на століття вперед – виховай людину!

Думати на «століття вперед» - основна професійна лінія вчителя. Саме в його руках майбутнє конкретної людини й держави в цілому. Від того, яким буде вчитель в очах свої учнів, від його іміджу, - залежить дуже багато. Учитель – це образ, який залишається у пам’яті дитини назавжди. «Добрий він, чи поганий», - це той, хто завжди знаходиться під пильним поглядом батьків та дітей.

Вчительська професія – одна з небагатьох, які можна назвати вічними. Ніхто і ніщо не зможе замінити вчителя – творчу особистість зі своїм неповторним учительським іміджем. Найсучасніша техніка, комп’ютери чи система “Інтернет” – лише добрі його помічники. З плином часу змінюється і статус учителя, його функціональні обов’язки та права і навіть учительський образ. Незмінною ж залишається потреба в учителеві. Кожен учитель має бути не тільки прекрасним фахівцем, а й володіти високим мистецтвом виховувати та навчати. Досягнення висот педагогічної майстерності потребує максимальних особистих зусиль, енергії, природних нахилів і здібностей, величезної працездатності і, чи не найголовніше – безмежного бажання стати педагогом-майстром. Існує низка професій, для представників яких зовнішність відіграє першочергове значення. До них належить і професія педагога. Зовнішність учителя виконує дещо специфічну роль, адже він має справу не просто із соціумом, а з учнівською юнню. Для неї педагог – це своєрідний еталон, зразок для наслідування. Тому зовнішність учителя має бути бездоганною у всіх відношеннях. Вона – складовий елемент педагогічної техніки, яка у свою чергу є структурним компонентом педагогічної майстерності. З огляду на це, очевидна пряма залежність між цими поняттями. Педагогічна техніка як вправність, що виявляється в умінні взаємодіяти з учнями, керувати власним психофізичним станом та створювати свою зовнішність відповідно до вчительського призначення – тонкий інструмент впливу на суб’єктів виховання.

Народна мудрість стверджує, що по одягу зустрічають, а по розуму проводжають. Все це правильно, але враження. Яке справляє вчитель під час першої зустрічі зі своїми вихованцями, лишає незабутній слід у пам’яті учнів. Особливо, якщо це враження підсилюється подальшою аналогічною поведінкою педагога. Вирішальну роль тут відіграє саме зовнішність. Як правило, учням потрібно певний час, аби розібратися, що ж криється за “одягом”. Учителеві ж важливо не втратити можливостей для встановлення дружніх стосунків з учнями, що є основною позитивної взаємодії.

Один Мудрець сказав:

«Дитя, то книга чиста.

І як її, і хто писав,

Така вона і вийшла».

У деяких з учителів,

то книга жахів, страху та гріхів.

Її ховають, щоб ніхто не бачив

У темних закутках своїх.

Романи ж пишуть ті учителі,

У кого помисли ясні,

У серці щирість, доброта,

Душа і творча, і проста.

- Всі ми прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов

дітям, щоб написати наш з ними спільний роман.

Поради, яких варто дотримуватись учителю

Безперечно, зовнішній вигляд залежить від окремо взятої особистості. Але не слід забувати, що вчителі - це зразок для наслідування, тому їх зовнішній вигляд має бути бездоганним у всіх відношеннях. Адже вчителю, а особливо молодому, учні надто важко вибачають будь-які недоліки. Запропоновані рекомендації, допоможуть вам запобігти помилкам, які зустрічаються в реальному житті.

· У гардеробі вчителя не має бути ультрамодного одягу, незвичайний фасон якого відволікає увагу учнів, а також убрання занадто яскравих тонів, що стомлює та дратує дітей.

· Не варто навіть молодому вчителю з'являтись у школі в шортах.

· Не втрачайте почуття міри: навчіться чітко визначати, коли необхідно вдягати класичний костюм, коли робочий халат, святкову сукню, а коли - светр і джинси.

· Не перетворюйтесь на «синю панчоху», тобто носіть той одяг, що вам до вподоби й до лиця: естетично витриманий, модний, елегантний.

· Не захоплюйтеся сіробуденним одягом.

· Не забувайте, що одяг завжди має бути охайним, чистим, відпрасованим, зручним і не заважати працювати з класом.

· Не носіть тривалий час один і той же одяг. Варто якнайчастіше «оживляти» його, комбінувати, прикрашати.

· Не носіть взуття босоніж, на високих підборах, бо їх стукіт відволікає увагу учнів і, крім того, швидко стомлюються ноги.

· У жодному разі не перебувайте у приміщенні школи в головному уборі. Це стосується як чоловіків, так і жінок.

· Не забувайте, що довге розпущене волосся заважає під час роботи з учнями.

· Неприпустимо вчителям-чоловікам приходити до школи неголеними.

· Не експериментуйте надмірно зі своїм волоссям, аби химерні зачіски та часті зміни кольору не відволікали уваги учнів.

· Не рекомендується прикрашати себе занадто дорогими та яскравими коштовностями чи біжутерією, які, до того ж, заважають працювати та спілкуватися з учнями (довгі сережки чи намисто, каблучки на пальцях, «музичні» прикраси).

· Не варто користуватись дезодорантами, туалетною водою чи одеколоном з різким, сильним запахом.

«Стилі педагогічного спілкування та установка вчителя»

Якщо тобі приємно, коли люди уважні й чуйні до твого настрою, смаку, слабкостей, можеш бути впевненим, що увага й чуйність, яку ти виявиш до інших, будуть також усім приємні.

Ф. Честерфілд

Мета. Підвищення рівня саморозуміння й розуміння інших людей. Формування здатності прогнозувати, як ти вплинеш на іншу людину. Сприяння розвитку комунікативних умінь та культури педагогічного спілкування.

Хід тренінгу

1. Розповідь для активізації уваги.

«Історія про рай і пекло».

Якось один індійський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати. Посеред неї стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Люди страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках в них були ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі – довші за руки.

«Так, це справді, пекло», – сказав мудрець.

Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею, а люди, які були в кімнатах, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситими, щасливими й веселими, бо годували одне одного.

« Та це ж рай», - вигукнув мудрець.

Питання для обговорення:

- Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій?

- Що допомогло людям у раю бути щасливими?

2. Повідомлення теми тренінгу.

Уміння спілкуватися важливе для всіх людей, але особливо для тих, у житті яких воно є необхідним елементом професійної діяльності. Насамперед це стосується педагогів. Інколи відсутність уміння спілкуватися може стати основною причиною професійної непридатності людини.

Педагогічне спілкування – це процес взаємодії учителя з учнями.

У своїй повсякденній практиці педагог засвоює та закріплює певні якості й навички повноцінного спілкування з учнями: уважність та щирість, холоднокровність та волю, міцність принципових позицій та одночасно почуття гумору, кмітливість, артистизм. Однак мистецтво спілкування вимагає від учителя й додаткової роботи над собою.

Сьогодні ми поговоримо про «Стилі педагогічного спілкування».

3. Вправа « Якості й уміння педагога, необхідні для ефективного спілкування».

Кожен учасник протягом 5 хв. складає список якостей і вмінь педагога, що на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є складання узагальненого списку якостей (записуються на плакаті). Кожен член групи може висловити свою думку, надаючи аргументи і приклади.

Коли робота над плакатом буде закінчена, тренер пропонує обговорити, наскільки список, складений кожним учасником, відрізняється від загального.

4. Інформаційне повідомлення «Стилі педагогічного спілкування».

У педагогічній літературі та практиці досить часто для визначення вчителя як професіонала використовується така категорія, як «стиль педагогічного спілкування», яка багато в чому характеризується відносинами з учнями. Стиль спілкування, який вибрав для себе вчитель, відіграє велику роль у відносинах з учнями, адже вчитель відповідає за створення сприятливих умов для психологічного комфорту дитини. За спостереженнями В. Сухомлинського, помилки в поведінці вчителів призводять до «відхилень» у поведінці учнів: «в одних вони мають характер напруженості, в інших – манію несправедливих образ і переслідувань, у третіх – озлобленість, у четвертих – безтурботність, у п’ятих – байдужість…». Сьогодні існує велика варіативність стилів педагогічного спілкування, яка визначає складність і розмаїтість відносин учитель-учень, але зупинимось на найбільш розповсюджених.

За К. Левіним, існує 3 основні стилі педагогічного спілкування

авторитарний, демократичний або ліберальний.

Авторитарний стиль спілкування. Йому притаманний диктат, який перетворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця, пригнічує його самостійність та ініціативу. Авторитарний учитель самочинно визначає спрямованість діяльності. Головними формами взаємодії такого стилю спілкування є наказ, інструкція, вказівка, догана. Навіть подяка звучить, як докір: «Ти добре сьогодні відповідав. Не чекав від тебе такого.» А реакцією на помилки учнів часто бувають висміювання, різкі слова.

Ліберальний (поблажливий, анархічний) стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальності. Формально виконуючи свої обов'язки, учитель, що обрав такий стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Ліберальний стиль є засобом реалізації тактики невтручання, яка ґрунтуєте ся на байдужості і незацікавленості проблемами шкільного життя. Наслідки такої позиції вчителя - втрата поваги школярів і контролю над ними, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.

Демократичний стиль спілкування ґрунтується на повазі, довірі, орієнтації на самоорганізації, самоуправління колективу. Основними способами взаємодії є заохочення, порада, інформування, координація, що розвиває у учнів впевненість, ініціативність.

Обговорення

— Який стиль керівництва найбільш ефективний?

— Чому?

Не існує унікального стилю, кожний учитель виробляє свій, індивідуальний, що поєднує в собі елементи кожного стилю педагогічного спілкування.

Зараз ми ознайомимося з класифікацією стилів спілкування за Кан –Каликом.

Стилі педагогічного спілкування (за В. Кан-Каликом)

- спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю. В основі стилю лежить активно-позитивне ставлення педагога до дітей та справи, намагання спільно розв'язати питання, що постають;

- стиль дружнього розташування - близький і тісно пов'язаний з попереднім стилем та є практично його умовою;

- спілкування-дистанція - стиль, характерною ознакою і умовою якого є дистанція - "важливий" регулятор стосунків;

- спілкування-залякування - крайня форма спілкування-дистанції. Поєднує у собі негативне ставлення до учнів та авторитарність у способах організації діяльності;

- спілкування-загравання - стиль спілкування, що мотивується намаганням учителя здобути хибний, дешевий авторитет. Може поєднувати загальне позитивне ставлення до дітей, вияви лібералізму, невимогливості.

Усі варіанти перерахованих стилів спілкування можна згрупувати у два типи: діалогічне та монологічне спілкування. Ознаки спілкування-діалогу: духовна єдність, взаємна довіра, відкритість, доброзичливість, спільне бачення, обговорення та розв'язання проблеми.

Та Моделі педагогічного спілкування (за І. Юсуповим)

1. Дикторська модель ("Монблан") - гірська вершина. Педагог відірваний від колективу учнів, знаходиться у царині власних знань. Педагогічні функції зведені до інформування, повідомлення.

2. Неконтактна модель ("Китайська стіна"). Близька до попередньої. Неконтактність пов'язана з існуванням різних бар'єрів, чинників бар'єрів: підкреслення вчителем свого офіційного статусу, поблажливого ставлення до учнів.

3. Гіпорефлексивна модель ("Глухар"). Педагог зосереджений на собі: мова монотонна, чує сам себе - як наслідок суб'єкти взаємодії існують ізольовано, навчально-виховний вплив здійснюється формально.

4. Гіперрефлексивна модель ("Гамлет"). Педагога хвилює не змістовий бік спілкування, а те, як педагог виглядає при цьому, як його сприймають - як наслідок міжособистісні стосунки зводяться в абсолют, а тому формують у педагога неадекватні вчинки і реакції.

5. Негнучкого реагування ("Робот"). Взаємодія будується за жорсткою програмою на основі інструкцій та розпоряджень і як наслідок не враховується педагогічна дійсність, склад та психологічний стан учнів, а тому має місце низький рівень педагогічної взаємодії.

6. Вибіркового реагування ("Локатор"). Базується на вибірковості стосунків з учнями, орієнтація на талановитих чи слабких і як наслідок - порушення цілісності взаємодії у спілкуванні.

7. Активної взаємодії ("Союз"). Педагог організує діалог з учнями, взаємодію, підтримує емоційно-позитивний стиль стосунків, заохочує ініціативу.

8. Авторитарна модель ("Я сам"). Навчальний процес фокусується на педагогові. Однобока активність педагога гальмує активність учнів і як наслідок виховується безініціативність, пасивність, знижується пізнавальна і творча активність.

5. Релаксація. Вправа «Усмішка»

Мета: психоемоційна розрядка, зняття напруження і втоми.

Ведучий. У цій скриньці лежить один із найважливіших засобів, необхідних людині для спілкування. Відгадайте, що це. Ось декілька підказок:

· Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднює тих, хто її дарує;

· Вона нічого не коштує, але багато дає;

· Вона триває мить, а в пам`яті залишається інколи назавжди;

· Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим;

· Вона приносить щастя в дім і є паролем для друзів;

· Її не можна купити, позичити чи вкрасти;

· Це те, без чого вихована людина не може обійтися.

6. Опитувальник домінуючого стилю

керівництва педагога

1. Чи вважаєте ви, що дитина повинна:

а) ділитися з вами своїми думками, почуттями;

б) говорити вам тільки те, що вона сама захоче;

в) залишати свої думки й переживання при собі.

2. Якщо учень узяв у іншого учня олівець чи ручку, то ви:

а) щиро з ним поговорите й дасте можливість йому самому прийняти потрібне рішення;

б) дасте можливість самим дітям розібратись у своїх проблемах;

в) повідомите про це всім дітям і примусите повернути взяте з вибаченням.

3. Рухливий, іноді недисциплінований учень сьогодні на занятті був зосереджений, азартний і добре виконав завдання. Як ви вчините:

а) похвалите його і покажете його роботу всім дітям;

б) проявите зацікавленість, з'ясуєте, чому так добре вийшло сьогодні;

в) скажете йому: «Завжди б так займався».

4. Учень, заходячи до класу, не привітався з вами. Як ви вчините:

а) примусите його голосно при всіх привітатися з вами;

б) не звернете на це уваги;

в) зразу почнете спілкуватися з учнями не згадуючи про вчинок.

5. Учні спокійно працюють. У вас є вільна хвилина. Що ви робитимете:

а) спокійно, не втручаючись, спостерігаєте, як вони працюють і спілкуються;

б) комусь допоможете, підкажете, зробите зауваження;

в) займетеся своїми справами (записи, перевірка зошитів тощо).

6. Яка точка зору здається вам більш правильною:

а) почуття, переживання учня, дитини ще поверхові, швидкоплинні й на них не варто звертати особливої уваги;

б) емоції, переживання учня — важливі фактори, за допомогою яких його можна ефективно навчати й виховувати;

в) почуття дитини дивовижні, переживання — значущі й до них треба ставитись обережно, тактовно.

7. Ваша вихідна позиція в роботі з дітьми:

а) дитина — слабка, нерозумна, неосвічена істота, і тільки дорослий може і повинен навчити й виховувати її:

б) у дитини багато можливостей для саморозвитку. А допомога дорослого повинна бути спрямована на максимальне підвищення активності самої дитини;

в) дитина розвивається майже некеровано під впливом спадковості й сім'ї, тому головне, щоб вона була здорова, сита і не порушувала дисципліну.

8. Як ви ставитесь до активності самого учня?

а) позитивно — без неї неможливий повноцінний розвиток;

б) негативно — вона часто заважає цілеспрямовано та планомірно вести навчання й виховання;

в) позитивно, але тільки тоді, коли вона узгоджена з педагогом.

9. Учень не захотів виконувати завдання під приводом, що він уже зробив це раніше. Ваші дії:

а) сказали б: «Ну і не треба»;

б) примусили б виконати роботу;

в) запропонували б інше заняття.

10. Яка позиція, по-вашому, більш правильна:

а) дитина повинна бути вдячною дорослим за турботу про неї;

б) якщо вона не усвідомлює турботи про неї, не цінує її, то це її справа: колись пошкодує;

в) педагог повинен бути вдячним учням за їхню довіру й любов.

Бланк відповідей

	Запитання
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
а
б
в

	Ключ для обробки відповідей

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
а	2	3	2	2	3	1	2	3	1	2
б	3	1	3	1	2	2	3	1	2	1
в	1	2	1	3	1	3	1	2	3	3

Загальна сума, що характеризує стиль педагога – отримані бали.

25-30 балів – домінує демократичний;

20-24 балів – схильність до авторитарного стилю;

10-19 балів – яскраво виражений ліберальний стиль.

7. Вправа «Побачення»

Тренер об’єднує учасників у три групи. Кожна група отримує конверт із набором окремих речень, які потрібно розташувати послідовно, керуючись логікою, щоб вийшло змістовне оповідання. Потім представник кожної групи презентує результат.

Перелік речень.

Він розумів, що тільки вона могла зробити його щасливим.

Потяг рушив.

Чи має щось сенс у цьому житті?

Почулося скреготання заліза.

Він узяв її за руку.

Десь загавкав пес.

Пролунав постріл.

Його серце тьохнуло.

Ця зустріч остання.

Її очі були заплющенні.

Було вже пізно.

Місяць – немов великий апельсин.

Він поглянув на неї.

Як правило завжди запитують: «Як правильно звучить оповідання?».

Люди звикли діяти стереотипно, оглядаючись на кимсь придумані канони. Тут немає правильної або неправильної відповіді. У кожного вийшло своє оповідання, і кожен може пояснити логіку його побудови. Ми вчимося приймати і поважати думку інших, адже вони мають право на існування.

Викладач. «Обережно доторкуйся до людини. Жити серед людей -- це однаково, що ходити в казковому саду, де навколо тебе найтонші пелюстки квітів із тремтячими краплями роси: треба так торкатися до квітів, щоб не впала на землю жодна крапля…

Школа – святиня і надія народу. У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати навколишній світ, багатства науки і мистецтва. У школі вчать жити». Ці слова Василя Сухомлинського завжди актуальні для педагога.

Підсумок: вчитель – особистість гармонійна. З учнями в школі, з дітьми дома, з рідними, близькими, друзями, колегами, знайомими, – на всіх рівнях важливо слідкувати за культурою спілкування, стилем спілкування, словами, настроєм.

8. Гра «Позиційне спілкування».

Мета гри: розширення діапазону комунікативних навичок вчителів, пошук ефективного індивідуального стилю педагогічного спілкування з учнями.

Для гри всі учасники тренінгу об’єднуються в 3 групи. Кожна група обирає собі картку, на якій описаний один із стилів педагогічного спілкування, зачитує свої картки.

Учасникам пропонується розіграти ситуацію: «Учень зірвав урок, і вчитель покликав його для співбесіди». Перша група обрану ситуацію програє відповідно до заданих комунікативних позицій: «учитель» вимогливий, дотримується формально-оцінного стилю, а «учень» виправдовується або мовчки слухає нотації вчителя.

Обговорення по колу:

- Який стиль педагогічного спілкування ми спостерігали?

- Як почувала себе дитина в ході такої бесіди? Які враження вона отримала?

- Як почувався «Вчитель»?

- Які думки та емоції викликала ця сцена в групи?

- Як може вплинути таке ставлення до дитини на її особистісний розвиток?

Під час обговорення учасники доходять висновку, що застосування авторитарних засобів спілкування з підлітками й старшокласниками загалом є малоефективним.

Учасники другої групи програють ту саму ситуацію, але учасникові, який грає роль учителя, пропонується перейти на благальний тон, у той час як старшокласник поводиться зарозуміло і зухвало. Групове обговорення результатів присвячене аналізу того, з яких причин виникають ситуації залежності вчителя від учня і як їх подолати або уникнути

Учасники третьої групи організовують груповий пошук засобів і способів, що допомагають вчителеві налагодити психологічно повноцінне спілкування з учнем на прикладі тієї самої ситуації, але при цьому реалізувати педагогічну керівну позицію. Обговорюється питання, як вчителеві слід почати розмову, як сісти, які фрази і коли говорити, яка атмосфера і настрій повинні супроводжувати таку бесіду тощо.

Підсумкове запитання: Який стиль педагогічного спілкування є найбільш сприятливим для формування особистості учня?

І. Мова тіла

Статична експресія

-    Фізіогноміка (експресія обличчя і фігури, зумовлена будовою тіла) .

-    Артефакти (прикраси зовнішності: манера одягатися, зачіска, косметика)

-    Система запахів (природні, штучні)

Динамічна експресія

-   Такесика (система дотиків і потиску руки, поплескування тощо) .

-   Просодика (характеристика голосу: темп, тембр, висота, гучність, наголоси, акценти)

-   Екстралінгвістика (використання у мові пауз, покашлювання, сміху, позіхань, плачу)

-   Кінесика (комунікативне значущі рухи): ↓

Виражальні рухи

(міміка, жести,

постава, поза,

хода)

Контакт очей

(спрямованість руху, частота контакту,

тривалість)

Авербальні дії

(дії з предметами, тілесні рухи — почісування, потирання рук)

ІІ. Міжособистісний простір

- Дистанція

- Взаємне розміщення під час спілкування

ІІІ. Часові характеристики спілкування

-          Час спілкування

-          Запізнення

-          Затримка дій

1			2			3			4			5			6			7			8			9			10			11
а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в
2	1	0	2	1	0	2	0	1	2	1	0	2	1	0	0	1	2	2	1	0	2	0	1	2	1	0	0	1	2	2	1	0

1			2			3			4			5			6			7			8			9			10			11
а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в
2	1	0	2	1	0	2	0	1	2	1	0	2	1	0	0	1	2	2	1	0	2	0	1	2	1	0	0	1	2	2	1	0

1			2			3			4			5			6			7			8			9			10			11
а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в	а	б	в
2	1	0	2	1	0	2	0	1	2	1	0	2	1	0	0	1	2	2	1	0	2	0	1	2	1	0	0	1	2	2	1	0