Наставник групи

    

2021/2022 навчальний рік 

Заняття з елементами тренінгу "Ми за життя"

Мета: показати цінність людського життя  та відповідальність людини за

свій життєвий вибір.

Матеріали: банка, мушлі, горох, манна крупа, вода.

Хід заняття

I. Привітання

1. Вправа «Банка життя»

Мета: сприяти формуванню відповідального ставлення до свого життя,

виробленню (або усвідомленню) життєвих цінностей.

          Ставимо на стіл велику скляну банку.

Сьогодні ми хотіли б поговорити з вами про життя. Що ви можете сказати про цю банку? (учні починають давати відповіді. Наприклад: «Вона порожня» або «вона скляна» і т. д.)

Далі дістаємо з-під столу мішок із великими мушлями й починаємо вкладати їх у банку доти, доки вони не заповнять її до самого верху.

- А тепер що ви можете сказати про цю банку?

Далі дістаємо  пакет із горохом і  засипаємо його також. Горох заповнив простір між мушлями.

- А тепер?

 Тоді  дістаємо пакет із манкою, його теж  засипаємо в банку. Через якийсь час у банці не залишилося вільного простору. Тоді витягаємо пляшку води і вливаємо її в банку.

-         А от тепер банка повна!

   Тож зараз я буду пояснювати вам, що щойно відбулося. Банка – це наше життя. Мушлі – це найважливіші речі в нашому житті, це наша родина, це наші діти, наші кохані – все те, що має  для нас величезне значення.

   Горох – це речі, не настільки значимі для нас, це може бути дорогий костюм або машина тощо.

   Манна крупа – це все найдрібніше й незначне в нашому житті, всі ті дрібні проблеми, які супроводжують нас впродовж усіх прожитих днів.

    Якби ми  спочатку засипали у банку пісок, то в неї уже не помістилися б ані горох, ані камені. Ніколи не дозволяйте різній дрібноті заповнювати ваше життя, закриваючи вам очі на значно важливіші речі.

-         А що ж означає вода?

-         Наскільки б ваше життя не було заповнене, завжди є трішки місця для байдикування. Незважаючи ні на які проблеми, точно знайдеться час на те, щоб розслабитися й відпочити!

    2. Вправа «Коло асоціацій»

    Мета: усвідомити багатогранність життя, його різноманітність.

         Запитання до аудиторії.

-         Скажіть, які асоціації виникають у вас із словом «життя»?

     Ви будете висловлювати свої думки, а хтось із вас  записуватиме  їх на дошці. Подивившись на дошку, який висновок ви можете зробити?

Що включає в себе слово «життя?»

     Висновок: життя дуже багатогране, це яскравий світ, але для кожного він свій зі своїми радощами, переживаннями, значущими подіями. Все залежить від пріоритетів та цінностей, які людина для себе обрала.

    3. Основна частина

      Давайте уявимо наступну ситуацію: літо, двоє людей, які живуть в одному під`їзді, збираються на прогулянку. Раптом починається дощ. Одна подія (дощ) викликає у двох людей різні емоції. В одного – радість, в іншого – пригнічений стан.

     Запитання до аудиторії: Як ви думаєте, чому?

     Різниця в тому, що кожний з них думав з приводу дощу.

    Наприклад: перша людина: «Ура, нарешті дощ! Буде більш прохолодно!» або «Мені сьогодні непотрібно буде поливати рослини, я відпочину, подивлюся нарешті цікавий фільм!»

     Друга людини: «Знову цей дощ все зіпсував, мені завжди не щастить!»

    Ми бачимо, що думки і переконання відносно певної події впливають на те, які емоції відчуває людина, як вона реагує на певні життєві труднощі.

     Зі свого власного життєвого досвіду ви, мабуть, помітили, що є люди, які в будь-яких життєвих ситуаціях намагаються мислити позитивно, шукають різні варіанти вирішення проблеми, діють, а не чекають, не падають у відчай, але є категорія людей, які звикли звинувачувати інших або обставини, помічаючи тільки негатив.

     Наше життя багато в чому визначається нашими переконаннями, думками, життєвими цінностями і, в залежності від того, яким бачимо своє життя, так ми і живемо.

    4. Проективне речення: «За що ми можемо подякувати життю?»

     Учням пропонується закінчити речення «За що ми можемо подякувати життю?»

    Обговорення.

Коментар до вправи: всі відповіді є правильними, критика виключається.

5. Порада  я хочу зачитати вам одну пораду літньої жінки дитині: «Життя прожити - не поле перейти, не дощову погоду переждати. Життя - не пряма та рівна дорога. Це радше гора, для кожного своя. І щоб почуватися впевнено, коли будеш підніматися на ту гору, ти маєш знати, на які камінці можна твердо ставити ногу, щоб дістатися вершини. Ти можеш озиратися назад, зазначаючи, що допомогло тобі просуватися вгору. І можеш дивитися вперед і вгору, плануючи, куди поставити ногу і за який камінець схопишся, щоб крок за кроком просуватися далі». «А чи висока та гора?» - запитала дитина. Бабуся відповіла: «У кожного інакша. Усе залежить лише від тебе: яку дорогу ти обереш у житті, яку мету перед собою поставиш».

Обговорення

Що бабуся хотіла цим сказати, чого вона хотіла навчити дитину? (Долати труднощі в житті та обирати вірний шлях, щоб бути відповідальним за своє життя та здоров 'я).

Викладач  Для того, аби допомогти вам у здійсненні ваших мрій в житті та обрати правильну стежину, я хочу ознайомити вас з психологічною методикою «Карта мрій».

Кожна людина має свої мрії - багато мрій. Пропоную вам зробити власну. «Карту мрій» на папері. Намалюйте там мрії або наклейте вирізані зображення із журналів та газет. Це може бути: будинок, машина, сім'я, гроші, освіта, подорожі. Розташуйте цю карту в себе в кімнаті над робочим столом, щоб ви завжди могли на неї подивитися. Коли весь час ви бачитимете перед собою свої мрії, то будете більше до них прагнути, замислюватися, що щось треба робити, аби вони скоріше збувались.

Проте пам'ятайте, що саме по собі нічого не робиться. Тільки доклавши зусиль, ми можемо отримати бажане.

Вправа «Карта мрій»

Для того, щоб хоч одна ваша мрія могла здійснитись за декілька хвилин я хочу запропонувати вам наступну вправу.

Уявіть собі, що на цьому занятті можуть здійснитись всі ваші мрії. Ви можете відправити на острів свої мрії. Подумайте, на який саме острів ви б хотіли податися. Обгрунтуйте свою думку. (На дошці вивішено острови з назвами: Родина, Багатство, Слава, Здоров 'я, Дружба. Кожен учасник по черзі записує своє ім'я на вибраному острові, пояснюючи свій вибір).

Вчитель робить висновок про те, що без здоров'я ні гроші, ні слава, ні багатство не принесуть задоволення в житті.

    6. Висновок

     Як висновок прослухайте наступну притчу «Все в твоїх руках»

   Давно-предавно в старовинному місті в оточенні учнів жив Майстер. Якось найталановитіший з них задумався: «А чи існують запитання, на які наш Майстер не зумів би дати відповідь?»

    Він пішов на квітуче поле, піймав найкращого метелика і сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки, і учневі було лоскітно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

-  Скажіть, а метелик у моїх руках живий чи мертвий?

    Учень міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий будь-якої миті його стиснути. Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів: «Все в твоїх руках».

  Ваше майбутнє життя — у ваших руках. Ви самі його будуєте, і яким воно буде — щасливим чи ні — залежить лише від вас.

Рефлексія заняття

«Хто найважливіша людина на Землі?»

У вас може бути не одна, а декілька відповідей. Даю вам 1 хвилину для обговорення.

2.Вирішення проблеми.

Я почула багато відповідей. І мені важко визначити, яка з них найточніша, бо всі вони правильні. Вирішити цю проблему нам допоможе « Чарівна скриня». Ось вона. Зараз кожен, кого я викликатиму, загляне у скриньку і побачить найважливішу людину на Землі.

Тільки домовимось: бажаючі піднімають мовчки руки, не встаючи з місця. Це буде одним з правил нашої гри. Поки всі по черзі не заглянуть туди, не можна розкривати «секрет».

Так хто ж найважливіша людина на Землі? ( Я, я, я, я....)

А якщо скласти всі відповіді, отримаємо ось таку формулу. Прочитаємо її разом!

Я+ТИ=МИ

Ось ми і дізналися, що найважливішою людиною на Землі може бути кожен.

2020/2021 навчальний  рік

СЦЕНАРІЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГРИ 

«ХТО ЗВЕРХУ?»

Мета: виявлення обдарованих студентів, стимулювання розвитку інтелектуальних і пізнавальних можливостей студентів, створення умов для самопізнання і самореалізації студентів, втілення поставленої мети через ігрові ситуації.

Задачі:

§  Навчальна: набуття вмінь використовувати здобуті  теоретичні знання на практиці, швидко та раціонально приймати рішення, працювати в команді, тренування  пам’яті, уваги, сприйняття різної інформації.

Розвиваюча: розвивати  вміння  логічно  мислити,  бути  кмітливими  і  ерудованими; розвивати пізнавальні здібності студентів, їх творчу активність.

Виховна: прищеплювати любов до вибраної професії.

Очікувані результати:

·         формування  фізичних і духовних здібностей студентів, їх пізнавальної діяльності, уяві, волі, володіння собою. 

·         розвиток студентів, орієнтування їх на творчість, експериментальну поведінку.

·          формування культури спілкування і взаємодії з колегами по спільній діяльності;

·         релаксація учасників навчального процесу;

·         усунення нервового навантаження, перемикання уваги, зміна форм діяльності.

Форма проведення: пізнавальна, дозвільно – розважальна, інтелектуальна гра.

Матеріально – технічне забезпечення:

- мультимедійний проектор, відеоматеріали та музичний супровід

-  столи, натуральні зразки продуктів

ЗМІСТ І ХІД ГРИ

Ведуча 1. Доброго дня!  Ми  вітаємо Вас на  інтелектуальній технологічній грі - конкурсі  «Хто зверху?»!

Ведуча 2. Хто розумніший -  чоловіки чи жінки? Тисячі років людство шукає відповідь на це філософське питання. Команда дівчат буде сьогодні доводить, що вони найкращі знавці у своїй професії.  Хочу представити команду дівчат:

(Представляє команду дівчат, вказуючи на їх риси характеру та досягнення)

Ведуча 1 .  У дівчат  сильна  команда, але й команда хлопців нічим не гірша. (Представляє аналогічно  команду хлопців).

Ведуча 1 . Так, суперники у нас гідні поваги.  Але у нас є ще й верховний суддя цієї неперевершеної гри – пані Справедливість. Заступник директора з Навчально виховної роботи

Ведуча 1.  На шляху до перемоги у кожної команди є сім конкурсів та фінальне завдання. Кожен конкурс оцінюється у  100 балів. Але команда переможець у кожному конкурсі може поповнити свою скарбничку ще на п’ятьдесят  балів, якщо зможе розв’язати бонусне завдання.

Ведучий 2 . В кінці гри буде фінал і саме під час фінального конкурсу ми дізнаємося хто переможе. А переможець дістане можливість  подвоїти попередню кількість балів.  Все зрозуміло. Починаємо.

Ведучий 1. У нас залишилася одна незавершена справа  – хто починає перший раунд?

Ведуча 2 . Звичайно ж хлопці, як сильна половина людства!

Ведучий 1. Отже, перший конкурс, перший раунд.

Раунд  1

«Вірю-не вірю».

Ведуча 2 .   Перший конкурс «Вірю - не вірю». Кожній команді по черзі ми читатимемо  твердження, а члени команди повинні вирішити - правдиве воно чи ні. За кожне правильно вгадане твердження команда отримає 10 балів.

Твердження для команди хлопців:

1.      Чи вірите ви , що трюфель- це їстивний делікатес?  (Так).

2. Чи вірите ви , що першу порцелянову тарілку винайшли європейці в 4 столітті?  (Ні).

3. Чи вірите ви , що 500 мілілітрів звичайної коли містять стільки ж кофеїну, скільки чашка кави ? (Да).

4. Чи вірите ви , що перший млинець завжди комом? (Ні)

5. Чи вірите ви , що  з  крана самовара падають більш важкі краплі, коли вода гаряча? (Ні).

6. Чи вірите ви , що тунець - єдина риба, до якої подають червоне вино? (Так).

7. Чи вірите ви , що ананаси ростуть на деревах? (Ні).

8. Чи вірите ви, що помідор, огірок, гарбуз і кавун - це фрукти? (Так).

9. Чи вірите ви , що морква спочатку була фіолетовою?(Так)

10. Чи вірите ви , що у середньому кілограм картопляних чіпсів коштує в 200 разів дорожче, ніж кілограм картоплі ?  (Так).

Ведучий 1.

Твердження для команди дівчат:

1. Чи вірите ви , що великі дози кави смертельні? (Так).

2. Чи вірите ви , що більшість губних помад містять риб'ячу луску? (Так).

3. Чи вірите ви, що Марко Поло першим привіз до Італії локшину з Китаю в XIII столітті? (Ні). .

4 Чи вірите ви , що технічно кажучи, кава - це фруктовий сік?  (Так)

5. Чи вірите ви , що найбільшу кількість ріпи вирощують в Росії? (Ні).

6. Чи вірите ви , що пастила - це шовкова тканина з набивним малюнком?(Ні).

7. Чи вірите ви , що  в тундрі гриби вище дерев? (Так).

8. Чи вірите ви , що  після обіду, щоб освіжити дихання, індуси жують прянощі? (Так).

9. Чи вірите ви , що  влітку можна запастися вітамінами на цілий рік? (Ні)

10. Чи вірите ви, що якщо у шведів на порозі розбити багато глиняного посуду, вони відкриють двері і нагодують вас смакотою? (Так).

Ведучий 2.  Пані  Справедливість, скільки балів одержали команди?

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

(Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

 

Раунд 2

«Збери літери».

Ведуча 1 . Далі ми позмагаємося в конкурсі «Збери літери». Перші беруть участь у конкурсі – дівчата.   Зараз Вам потрібно бути дуже оперативними.

І так , правила наступні:  ми зачитуємо питання, дівчата їх відгадують і вибудовують слово з літер, які  ви маєте на собі. Слова складаємо зліва на право. На це  дається 90 секунд. Потім конкурс продовжуть хлопці.  Команда, яка склала більшу кількість слів отримує 100 балів, команда, яка  склала меншу кількість слів – 0 балів.

Ведучий 1.     Час пішов.

Слова для дівчат

Ф-П, А-К, Р-А, А-Ш

1. Око автомобіля.                                                                                        (фара)

2. Місце для зберігання одягу                                                                     (шафа)

3. Як називають воду в газоподібномустані?                                            (пара)

4. М'ясо, післямеханічноїобробки?                                                 (фарш)

5. Елемент верхнього одягу в холодну пору року                        (шарф)

6.Місцевідпочинку в спекотну пору року, де зеленінасадженнязабезпечуютьзниженнятемпературиповітря?                                              (парк)

7. Захистщелепи боксера                                                                             (капа)

8. Чоловічий вечірній костюм для офіційних подій                                 (фрак)

 

Ведучий 2. У мене для вас, шановні хлопці є також запитання на які вам потрібно дуже оперативно  скласти правильну відповідь. Час пішов.

І-А, Г-О, М-С, Р-Н

1. Як називають звук, що чутно в небі після блискавки?            (Грім)

2. Дрібні краплі води, що утворились в результаті конденсації.             (Роса)

3. З нього ліплять бабу.                                                                                (сніг)

4. В ньому шукають голку магнітом.                                                         (сіно)

5. Урочиста пісня, що є державним символом?                            (гімн)

6. Чоловіче ім'я і назва італійського футбольного клубу              (Рома)

7. Морський рак, делікатес у ресторанах                                       (омар)

8. Частина назви найвідомішого жіночого портрету у світі                    (Мона)

 (Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

Ведучий 2.  Пані  Справедливість, скільки балів одержали команди?

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

Раунд 3

«Хто я?».

Ведуча 2. Зараз ми переходимо до конкурсу  «Хто я?».

Ведучий 1. Один із гравців команди отримає картинку, правда він її бачити не буде (бачитимуть зображення члени команди, воно буде спроектоване на екран позаду учасника ), на якій може бути персонаж, предмет або людина.

Ведуча 2. Завдання  учасника -  вгадати, що це за предмет чи персонаж, ставлячи до членів команди запитання, на які вони можуть відповідати лише «так» або «ні». Почнемо з хлопців?

Ведуча 1.  А чому б і ні? Кого з цих «орлів» дівчата хочуть бачити?

( Ведуча викликає одного із учасників команди хлопців)

Ведуча 2 .  Кого з моїх красунь  хлопці  ви вибираєте для участі в конкурсі?

( Ведуча викликає одну із учасниць команди дівчат)

Ведучий 1. Пані Справедливість, хто Вам у цьому конкурсі сподобався більше? Ну і скільки у нас балів?

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

(Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

 

Раунд 4

«Бліц»

Ведуча 1. Наш наступний конкурс «Бліц». Ми будемо ставити запитання і за 90 секунд  представник команди має дати якомога більше правильних відповідей.

Ведучий 2. Я думаю дівчата, Ви  не проти, якщо хдопці розпочнуть перші. Хто буде відповідати? Отже  хлопці Ваш час пішов:

1. Маленька ковбаска, що вживається у вареному вигляді? (Сосиска, сарделька.)
2. Жаровня для шашлику? (Мангал)
3. Мікроелемент, який додають в кухонну сіль? (Йод)
4. Холодець в торті? (Желе)
5. Напій з варених фруктів? (Компот)
6. Курча-табака готують на сковороді чи в грилі? (На сковороді.)
7. Торт імператора? ("Наполеон")
8. Що не ввійде в найбільшу каструлю? (Її кришка)
9. На що не схожа половинка яблука? (На іншу половинку).
10. Дерево-медонос? (Липа.)
11. Міні бублик? (Баранка)
12. Як називається топлене сало? (Смалець)
13. Що на кухні тікає від неуважної господині? (Кипляче молоко).
14. В якій країні подають жаб'ячі лапки? (Франція)
15. Як називається вид супів з протертих овочів? (Пюре.)
16. Як називаються вареники без начинки? (Ліниві)
17. Судячи з назви, приготувати цей молочний продукт простіше простого. (Простокваша).
18. До риби прийнято подавати біле, а до м'яса - червоне. Що? (Вино.)
19. Який напій готують в джезві? (Кава.)
20. Що перетворює морс у кисіль ? (Крохмаль)

 

Ведучий 1. Дівчата, ви готові?

Час пішов:

1. У якій країні традиційно о 5 годині дня влаштовують чаювання? (Англія)
2. З чим  зазвичай їдять солодке? (З чаєм)
3. Як називається повний набір столового або чайного посуду? (Сервіз)
4. Назвіть овоч, назва якого походить від латинського слова «голова». (Капуста)
5. Яке італійське місто подарувало світу піцу? (Неаполь).
6. Який суп є класикою французької кухні? (Цибульний)
7. Який плід іноді називають смоквою? (Інжир)
8. Як називається і документ, необхідний для отримання ліків в аптеці, і спосіб приготування страви? (Рецепт.)
9. Чим каші не зіпсуєш? (Маслом.)
10. Бадилля якого овоча використовується для холодного російського супу ботвинья? (Буряка.)
11. У якому супі огірки з перловкою зустрічаються? (У розсольнику.)
12.  Як називають салат, залитий квасом? (Окрошка.)
13.  Яку крупу солдати прозвали «шрапнеллю»? (Перлову).
14. ) «Курячий солярій» - це ... Що? (Гриль.)
15.  Який клубнеплід необхідний для приготування дерунів? (Картопля.)
16. Яка риба в святкові дні одягає «шубу»? (Оселедець)
17. Яка їжа сама стрибала в рот ледачому Пацюку з гоголівської «Ночі перед Різдвом»? (Вареники.)
18. .Як називається татарський «гуляш»? (Азу.)
19. Раціон, щоб зменшити талію, - це ... Що? (Дієта.)
20. Кінський кефір - це ... Що? (Кумис.)

 

Ведучий 2.  Пані Справедливість, хто у цьому конкурсі був кращим?

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

(Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

Раунд 5

«Крокодил»

Ведуча 2. А зараз наступний конкурс «Крокодил». Умови конкурсу: один з учасників команди, вдягнувши навушники, прослухає пісню. Після цього він має своїй команді показати те, про що співається так, щоб його друзі відгадали назву пісні, або її заспівали.

Ведуча 1.  Ну що, дівчата почнете першими? ( Ведуча кличе одну з учасниць, яка і буде слухати пісню і показувати її членам команди.).  У Вас є на те, щоб показати  90 с. Час пішов.

(В навушниках звучить пісня Андрія Макаревича «Люблю я макарони»).

Ведуча 2.  А тепер в ігру вступають хлопці. ( Ведуча викликає одного хлопця із команди.).  Час пішов.

(В навушниках звучить пісня групи ТІК  «Сірожине  пірожине»).

Ведучий.  Пані Справедливість, Вам слово!

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

(Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

Раунд 6

«На осліп»

Ведучий 1. Наступний шостий конкурс має назву « На осліп». Умови конкурса наступні: представникам команд зав’язуть очі і ставлять перед ними блюдця  на яких лежать продукти. Не пробуючи на смак, а лише на дотик треба постаратися правильно визначити те, що перед ними лежить. Перемагає той, хто правильно  відгадає найбільшу кількість продуктів.

(для комади хлопців на стіл ставлять блюдця з гречкою, пшоном, манкою, сіллю, горохом ).

(для команди дівчат на стіл ставлять блюдця з  крупою  бургул, пшеничною, рисом, цукром, вівсянкою)

 

Ведучий 2.  Пані  Справедливість, скільки балів одержали команди?

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

(Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

 

Раунд 7

«Зірки в ряд»

Ведуча 2. В  конкурсі «Зірки в ряд» необхідно розтавити команди суперників  від 1-го до 4-го місця за такими критеріями.

Хлопцям необхідно розташувати дівчат відповідно до  того:

·         які у них смакові уподобання 

Ведуча 1. Дівчатам необхідно розташувати хлопців взалежності від того:

• хто з них яку страву любить?

Ведучий.  Пані Справедливість, Вам слово!

 (Музична заставка ХТО ЗВЕРХУ)

(Бонусні питання задаються команді яка виграла раунд)

 

Фінал

Ведуча 2. Щоб остаточно визначити переможця проведемо фінальний раунд. Учасникам  кожної  команди пропонується апельсини та склянки. За 90с. команди хлопців та дівчат повинні надавити максимальну кількість соку. В цьому конкурсі, у разі перемоги, усі попередні бали подвоюються. 

Ведуча 1 .  Отож,  підведемо  підсумки  сьогоднішнього  змагання  гарних,  кмітливих  дівчат  та  сильних  і  розумних  хлопців.  Пані Справедливість, Вам слово!

Суддя.   Перемогу святкують ______________________.

Їх рахунок подвоюється.

 

Але я хочу сказати, що сьогодні ми побачили, що знання нам потрібні завжди і всюди – чи то ми хлопці, чи дівчата. Знання потрібні кожній людині, незважаючи на її стать.

ПРОТОКОЛ ГРИ

НОМЕР І НАЗВА РАУНДУ	КОМАНДА ДІВЧАТ	КОМАНДА ХДОПЦІВ	ЗАГАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Раунд  1 «Вірю - не вірю» (100 балів)
Бонусне запитання (50 балів)
Раунд 2 «Збери літери» (100 балів)
Бонусне запитання (50 балів)
Раунд 3 «Хто я?» (100 балів)
Бонусне запитання (50 балів)
Раунд 4 «Бліц» (100 балів)
Бонусне запитання (50 балів)
Раунд 5 «Вгадай назву» (100 балів)
Бонусне запитання (50 балів)
Раунд 6 «На осліп» (100 балів)
Раунд 7 «Зірки в ряд» (100 балів)
Фінал (той хто виграв подвоює загальну кількість набраних балів, той хто програв втрачає свої бали)
Перемогу святкують ______________________.  Їх  рахунок подвоюється.

 Тема. «Стежками малої Батьківщини» (квест)

Мета.

- навчати студентів  уболівати за минуле своєї держави;

- формувати загальнорозвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу;

- розвивати потребу будувати, створювати, відроджувати заради України;

- виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства;

- прищеплювати любов до рідного краю, почуття відповідальності за благополуччя нашої держави, згуртовуючи учнівський і батьківський колективи.

СТАРТ (вступ)

Зупинка 1     «КРАСНОГРАДСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ».

Зупинка 2     «ПАМ’ЯТНИК  ЗЕМЛЯКАМ-АФГАНЦЯМ».

Зупинка 3     «ПАМ’ЯТНИК  ЗЕМЛЯКАМ-ЧОРНОБИЛЬЦЯМ».

Зупинка 4     МЕМОРІАЛ «БРАТСЬКА МОГИЛА».

Зупинка 5     ПАМ’ЯТНИК «ТАНК».

Зупинка 6     «ПАМ’ЯТНИК МОРЯКАМ КРАСНОГРАДЩИНИ».

Зупинка 7     «БЄЛЬОВСЬКА ФОРТЕЦЯ».

Зупинка 8      ПАМ'ЯТНИК «ЛІТАК СУ-7».

Зупинка 9     ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК «ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ».

ФІНІШ (підбиття підсумків).

ВСТУП

Квест – аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.

Викладач.

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

Завдання 1. (Додаток 2)

(Розшифруй напрям руху, вилучивши букву «ю»)

ююкюулюьтуюрюнюоюю-юосвюітнюій та наюуюкюовюо-дюосліюдниюй юзаклюаюд, пюризюнаюченийюююю для ювиювчеюнняю, зюберюежеюння юта вюикориюстанюня пюам'ятоюк пюрирюодию, маютеріаюльноюї і юдуховюної кюультурию, прюилюуюченнюя грюомаюдян юдо нюадбюанью нацюіонаюльноюї ію сювітюовоюї юістюориюко-юкуюльтуюрнююої юспаюдююющинюи. 

(Учні читають й відгадують напрям руху).

Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. 

Так, це краєзнавчий музей Красноградщини.

Зупинка 1. Доповідач.

Красноградський районний краєзнавчий музей імені Порфи́рія Дени́совича Мартино́вича є одним із найстаріших музейних закладів на Харківщині, міститься в історичній будівлі в центрі Краснограда за адресою:              вул. Соборна, буд. 55, м. Красноград (Харківська область, Україна.

Ініціатором заснування музею в Краснограді був український вчений Порфи́рій Дени́сович Мартино́вич. Заклад було відкрито в 1922 році. Вже наприкінці 1920-х років у музеї було близько 7 тисяч експонатів, а книгозбірня налічувала 5 тисяч томів.

У наш час Красноградський районний краєзнавчий музей носить ім'я свого засновника – П. Д. Мартиновича, і є значним осередком культури й науки міста та району.

Серед цікавих тем експозицій і окремих експонатів музею:

·         історія будівництва Української укріплінії;

·         історія геологорозвідувань на Красноградщині –макет бурової вишки, документи і світлини буровиків, зразки гірських порід;

·         історія газової промисловості України.

Наразі у фондах музею зберігається близько 35 тисячі предметів. 
У музеї налічується 38 експозиційних залів, загальною площею понад 2 500 кв м. За виставковою площею – це один з найбільших музеїв на Україні в сільській місцевості. На садибі розташований своєрідний музей під відкритим небом: «Українська хата 19 ст.», вітряний млин. Діючі експозиції: природнича, історична, картинна галерея, експонат під відкритим небом «Українська хата 19 ст.». Діючі виставки: виставка живопису члена Національної спілки художників України В.І. Красюка «Полтавські далі», виставка живопису та графіки члена Національної спілки художників України В.В. Скринника та члена Харківського молодіжного об’єднання Національної спілки художників України Н.В.Скринник «Родинні традиції».

Завдання 2. (Додаток 4).

(Розшифруй напрям руху, прочитавши слово)

Так, це пам’ятник афганцям Красноградщини.

ПАМ’ЯТНИК  ЗЕМЛЯКАМ-АФГАНЦЯМ

Зупинка 2.

Доповідач.

15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців.

25 грудня 1979 року радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Для тисячі радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Афганська війна тривала 10 років. І через неї пройшли майже 700 тисяч чоловік.

Що ж то за країна, що завдала нам стільки болю, горя, смутку? Афганістан – це держава, що знаходиться в Південно-Східній Азії, де проживає 17 мільйонів чоловік, з них 8 млн. – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу.

У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя. 27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.

Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ.

Завдання 3.

(Розшифруй напрям руху, розташувавши букви в порядку спадання чисел)

Отже, наступна зупинка пам’ятник землякам-чорнобильцям.

Зупинка 3. Доповідач.

            Пройшло з тих пір багато років, як у ніч з 25 та 26 квітня, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV радіатором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я. Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Йод-131, цезій-134, -137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Увесь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії та Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 % території України. В життя мільйонів людей увійшли слова «радіація», «зона», «ліквідатор», «відселення». А на квітучий українській землі з'явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

   Серед тих, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції було багато красноградців, які потрапили туди різними шляхами. Одні – за покликом душі, інших привели професійні обов’язки або повістка військкомату.

   Більше 450 мешканців нашого району боролися з цих страшними лихом. Оновлений пам’ятник землякам-чорнобильцям. Ініціаторами його спорудження стали самі ліквідатори.

   Відтепер імена всіх жителів Красноградщини, які ціною власного здоров’я чи життя врятували увесь світ, викарбувані на стелах меморіалу.

Завдання 4

(Розшифруй напрям руху)

«Не сестра, а …,

Не живий, а …»

Наступна зупинка меморіал «Братська могила». (Додаток 9).

МЕМОРІАЛ «БРАТСЬКА МОГИЛА

Зупинка 4.Доповідач.

Братська могила радянських воїнів – військовий меморіал радянських воїнів у місті Краснограді Харківської області. Розташований на розі вулиць Бєльовська та Благовіщенська перед Благовіщенським храмом УПЦ МП. Встановлений у 1981 році. Автором пам'ятника є скульптор К. Костін. У братській могилі поховано 96 червоно-армійців-естонців (загинули під час Громадянської війни у 1920 році), 210 радянських воїнів (загинули у 1943 році, під час звільнення міста), 47 жертв фашизму (місцеві мешканці, розстріляні нацистськими військами у 1941 році).

Братська могила визнана пам'яткою місцевого значення і взята під охорону згідно рішення органів державної влади № 61 від 25 січня 1972 року.

Згідно наказу № 234 правління культури і туризму від 10 вересня 2009 року 25 метрів навколо братської могили визнані охоронною зоною.

У 2010 році меморіал був реконструйований.

Завдання 5.  (Додаток 10).

(Розшифруй напрям руху, розгадавши ребус)

Правильно, рушаймо до пам’ятника  «Танк».

Зупинка 5. Доповідач.

T- 34-85   радянський середній танк періоду Німецько-радянської війни. Є завершальною модифікацією танка Т-34 зразка 1943 р. Нова, простора, тримісна гарматна башта розроблена з використанням конструктивно-технологічних рішень, реалізованих в дослідному танку Т-43. Встановлення більш потужної 85-мм гармати, в поєднанні з низкою конструктивних доробок, значно підвищили бойову ефективність танка Т 34-85, порівняно з попередником Т-34-76. Нова башта забезпечила збільшення обсягу бойового відділення, можливість розміщення більш потужної 85-мм гармати, кращий розподіл функцій між членами екіпажу та його захищеність. При незначно збільшеному, завдяки башті, загальному бронезахисту, (порівняно з танком Т-34-76), але недостатньому, порівняно з важкими танками противника за показником 1944 року, танк Т-34-85 практично не втратив колишньої рухливості і маневровості – головної переваги середнього танка в поєдинках з танками «Пантера» (середній танк) і «Тигр» (важкий танк). Як бойова машина, танк Т-34-85 є класичним прикладом поєднання конструктивно-технологічних рішень, які у своїй сукупності забезпечили найкращу відповідність тактико-технічним вимогам, що пред'являються до «крейсерського» танку в «переломний період» Другої світової війни. Основним, найбільш об'єктивним критерієм визначення якості середнього танка Т-34-85, є абсолютно позитивне ставлення до нього екіпажів радянських танкістів.

Т-34-85 вироблявся в СРСР з січня 1944 року по 1950 рік, до початку масового виробництва Т-54. За ліцензією СРСР, 3185 танків цього типу було вироблено в Чехословаччині в 1952–1958 роках і 1980 танків – у Польщі, в 1953–1955 роках. Всього, танків Т-34-85 (з урахуванням вироблених в ЧССР і ПНР), було випущено понад 35 000 одиниць, а з урахуванням раніше випущених Т-34-76, загальний випуск склав близько 70-80 тисяч одиниць. Це дозволяє стверджувати, що танк Т-34 був наймасовішим танком у Світі.

З 1944 року, Т-34-85, був основним середнім танком РСЧА у Німецько-радянській війні, а після її завершення, становив основу танкових військ Радянської армії аж до середини 1950-х років, до масового надходження в танкові війська Радянської Армії, новітніх середніх танків Т-54. Офіційно танк Т-34-85 знятий з озброєння Російської Федерації тільки в 1993 році. Після війни Т-34-85 в значних кількостях постачалися в ряд держав Європи та Азії, де використовувалися в збройних конфліктах, включаючи Корейську і Шестиденну війни та ряд інших. Станом на 2010 рік, Т-34-85 все ще перебуває на озброєнні низки країн.

Завдання 6. (Додаток 12).

(Розшифруй напрям руху, з’єднавши  крапочки в порядку зростання від 1 до 21)

Наступна зупинка «Пам’ятник морякам Красноградщини».

Зупинка 6. Доповідач. Перший пам'ятник мореплавцям в сухопутної Харківської області відкрили в 2013 році. Місцеві моряки вирішили увічнити славу своїх співвітчизників, що служили в морі. Встановили на якір корабель – символічний, з каменя, але із справжніми корабельними деталями. Автор ідеї, старший мічман запасу, Віктор Голубович називає свій проект – «підводний човен в степах України».

Завдання 7. (Додаток 14).

(Розшифруй напрям руху)

Її назву носить центральна вулиця міста Краснограда.

Так, це Бєльовська фортеця.

Зупинка 7. Доповідач.

Історія створення фортеці сягає в глибину століть. Після розгрому у 1709 році шведських загарбників під Полтавою кордони Російської держави стали просуватись на південь. Для її захисту від нападу кримських і турецьких татар царський уряд у 1731-1733 роках створив так звану Українську лінію – систему оборонних укріплень від Дніпра до Сіверського Дінця. Українська лінія складалася з 17 фортець і 49 редутів. Десята фортеця була закладена 11 серпня 1731 року і називалася Більовською на честь міста Більова Тульської губернії, звідки прибув полк ланд міліціонерів для її охорони. Саме ця фортеця дала початок нашому місту, а 11 серпня ми відмічаємо, як день заснування нашого міста.

Навколо фортеці оселилися перші мешканці майбутнього міста – переважно російські селяни – однодворці та козаки з Правобережної України.

В 1784 році Більовська фортеця перейменована в місто Костянтиноград, а в 1922 році Костянтиноград було перейменовано на Красноград.

Біля фортеці обеліск встановлений у 1967 році, де зберігається звернення потомків.

Завдання 8. (Додаток 16).

(Розшифруй напрям руху, виготовивши виріб відповідно до інструкції)

Так, це пам’ятник «Літак СУ-7».

Зупинка 8.Доповідач.

19 вересня 1943 року Красноград було звільнено від загарбників. 7 військових об’єднань, які відзначилися після звільнення, отримали почесне звання «Красноградських». Серед цих об’єднань була і 292 штурмова авіадивізія. Вона, а також 268 стрілецький полк, довго знаходилися на території нашого міста в післявоєнний період. На прохання красноградців, літак СУ-7 був списаний та подарований мешканцям міста.  А в 1969 році - встановлений як пам'ятник.

Завдання 9. (Додаток 18).

(Розшифруй напрям руху, склавши слово з поданих букв «О», «В», «Я», «Л»).

Так, це ВОЛЯ, що символізує Державний Герб України у формі тризуба

Зупинка  9. Доповідач.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Двадцять третього серпня відбулася приємна для мешканців нашого краю подія: відкриття пам’ятного знака «Державний Герб України» на Центральній площі міста. На гранітному підвищенні — ажурний золотавий Тризуб. Це український національний символ, сучасний Державний Герб України. Ось такий подарунок маємо до 25-річчя народження держави.

КРОСВОРД

( Ключове слово «Патріотизм»)

Патріоти́зм (грец. πατριώτης – співвітчизник, грец. πατρίς та лат. patria –        батьківщина) – громадянське почуття, змістом якого є любов до батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, історії, традицій, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності.

1.      Назвіть ім'я засновника Красноградського районного краєзнавчого музею. (Порфирій);

2.      Країна, в якій воювали воїни-інтернаціоналісти. (Афганістан);

3.      Велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких (або неповоротних) наслідків. (Катастрофа).

4.      Об'єкт або споруда в пам'ять тих, хто загинув або був поранений у війні. (Меморіал).

5.      Солдат танкових військ, який належить до екіпажу танку. (Танкіст).

6.      Автор ідеї, старший мічман запасу, Віктор Голубович називає свій проект — «підводний … в степах України». (Човен).

7.      У 1784 році Більовська фортеця перейменована в місто … (Костянтиноград).

8.      Основне авіаційне тактичне з'єднання авіації військово-повітряних сил, призначена для вирішення тактичних і оперативних завдань самостійно або спільно з іншими видами і родами збройних сил багатьох держав. (Дивізія).

9.      За часів Київської Русі він був родовим знаком Рюриковичів. (Тризуб).

10.  Мальовниче, квітуче, гостинне, дивовижне, єдине, унікальне, рідне. (Місто).

Підбиття підсумків. (Фініш).

Патріотизм… Патріот – це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, живе і працює заради процвітання свого краю.

Наша Україна - приклад великої мужності, витривалості та духовності. Наша країна йшла і йде в нинішній ситуації крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі. Відкриті, чесні та доброзичливі, вони неодноразово ставали жертвами жорстокого насильства з боку агресивних сусідів та іноземців- загарбників. Та українці самовіддано борються за своє майбутнє і краще життя для своїх дітей.

 

 22.01.2020р  Конкурсна виховна година                                   

Тема. Соборна мати-Україна – одна на всіх як оберіг.
Мета: виховання національної свідомості i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Відео (Красивий кліп про країну) https://www.youtube.com/watch?v=fxUDAikvoog

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!

До Українок підходить учень

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті

Обніміться ж ,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

Блок 2

Відео «З Україною в серці» https://www.youtube.com/watch?v=ay88MJgXDQQ&t=114s

Ведучий. 22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна.

На сцену виходять учні в національному одязі.

Українка..

Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Українець.                                   

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча. Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведучий. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

Відео https://www.youtube.com/watch?v=gop7EfpIvuY

Сценка

На сцені з 'являється мати - Україна і троє синів

Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

Готові були віддати за неї своє життя.

 Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

 Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

 Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

 Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір. 

Диктор. Одержав син імення - Прапор.

Син 3. Піду і я мамо межи люди, світу дивитися.

 Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

 Диктор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.  І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

Син 1.Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Син 2.Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

Син 3.Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

Звучить Державний Гімн України.

Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

Ведучий:

Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Ведуча:

              У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Пісня «Україна – це ми»

Ведуча Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

Ведучий. Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.

Ведуча. Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу.

Відео (Злата Огневич)  https://www.youtube.com/watch?v=pyGCL3emeaU

Ведучий.. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.

Ведуча: Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Ведучий : Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

Ведуча.  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Ведучий : Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

           

Ведучий: Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, Вічна слава!

Хвилина мовчання

Студент1

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

Студент 2

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Пісня «Боже, я молюсь за Україну»

Ми (Разом)  Не хочемо війни!
Хай буде мир на всій землі!
Мир – це квіти у сонячних росах.
Мир – це радість малих і дорослих.
Мир – це усмішка в очах матусі.
Мир – це лани золотаво-русі.
Мир – це потоки весняні сині.
Мир – це дружній танок при гостині.
Мир – це все, що у світі найкраще,
Не забувайте цього нізащо!

Пісня «Ми за мир»

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Українка.  Соборність – це символ.

Українець. Символ боротьби за волю,

Українка.  Соборність – це єднання.

Українець. Пропоную і нам з вами об’єднатися ланцюжком миру, який приведе до Єдиної, Вільної, Незалежної України.

Ведуча. І повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Відкриті виховні години

Відкрита виховна година 2015/2016 н.р

Виховна година-зустріч  «Без права на забуття»

Звучить  пісня „Афганская вьюга”.  Із-за сцени лунають слова.

 Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна.

Викладач. Доброго дня Дорогі гості, студенти, викладачі! 15 лютого відзначають скорбний День пам'яті воїнів-афганців. Мені дуже хочеться, щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь ваші серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав.  

Афганська війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. „ Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх”, – говориться в Євангелії.

1-а ведуча.
Ти – вічний біль, Афганістан, 
Ти – наш неспокій. 
І не злічить глибоких ран                                  
В бороні жорсткій    
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей 
– Не всі вернулися сини із тих ночей... 
Вже багато літ, як прийшли назад додому, 
Та до цих пір чує душа війни оскому.                                
Та до цих пір ще стогнуть ночі, ниють рани, 
А у снах – "духи” налітають, мов шайтани. 

2 -а ведуча. Що ми знаємо про афганську війну? Можна розказати про ту страшну не оголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна в цифрах – це страшно й моторошно.  

1-й ведучий. Сьогодення ліквідувало «білі плями» на­шого недалекого минулого, поіменно назвало тих, на чиїй совісті марно пролита кров тисяч і тисяч людей. Але тінь їхньої провини не повинна падати на колишніх радянських солдат, офіцерів і прапорщиків, котрі волею долі опинились на афганській землі. Вони виконували наказ. То був їхній обов'язок.

2-й ведучий. Закінчилася десятилітня трагічна війна. Але в людській пам'яті во­на буде жити довго, тому що її історія написана кров'ю солдат і сльозами жінок та матерів, обелісками та піснями, які увірвалися в наше життя фронтовим вітром. Навічно залишиться ця війна в душах покоління, яке вийшло із неї, обпалене вогнем і пекучим афганським сонцем. 

Ми запросили на зустріч воїнів-афганців. (Називають прізвища гостей - воїнів-інтернаціоналістів)…………………………………………………………

Ведуча 1.
Проводжали хлопця в армію служити
А в очах юначих іскорка жива
Пахнуть стиглими садами
Пахнуть спілим житом
Вишиті любов’ю батьківські слова
Проводжають хлопця
Друзів повна хата
За столом розмова повінню тече
Лиш притихла мати,
Лиш схилилась мати
На уже доросле синове плече.

Ведуча 2.
Хто ж знав що їм випаде доля  служити в Афганістані

 1- студент      25 грудня 1979 року Радянські війсь­ка були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Багатьом із них ніколи вже не повер­нутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі. Вони поляжуть навіки. Кого поховають товариші, хто пошматований розле­титься в прах на гігантських фугасах. І тільки гнівний його дим понесуть над землею східні вітри. . Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам’ять вперто вертає усіх назад, коли наші недолугі керівники взялися наводити лад  на чужих територіях, віддавали абсурдні накази

2- студент . 27 грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦК КПРС, очолюваного Леонідом  Брежнєвим, війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму Народно-демократичної партії  Афганістану. Спочатку радянські війська розташовувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території Афганістану.

3- студент     . Вся вулиця на службу проводжала

Улюбленця свойого – Василя,

А парубчак потрапив до Афгану.

А там уже не служба. Там війна !

А там стріляють, звісно ж, із-за рогу.

А там ані фронтів, ані тилів.

А там уже покладено, їй-богу,

Багато наших  Василів !

В країні досить виплавлено цинку –

Всім Василям убитим по труні.

Хто зможе дати правильну оцінку

Оцій такій неправильній війні?

Чи той, хто із найближчої трибуни

Одягнутий в кольчугу орденів

Послав на смерть довірливих і юних

В патріотизмі зрощених синів?

Чи той, хто у районнім виконкомі

Від імені народу засіда

І відмовляє батькові в прийомі,

коли у домі - цинкова біда?

Нам не прикрити рани орденами

І квітами жахливої труни,

Гріхом найтяжчим нависа над нами

Свинцева тайна «хитрої» війни.

4- студент  .  Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників, і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану. Однак воєнні дії не припинялися.

5- студент  . Восени1988 року за наказом з Москви розпочалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдала нищівного удару по кишлаках уздовж траси Кабул – Саланг, якою мали виводити війська. 15 лютого 1989 року останній  радянський солдат залишив афганську землю.

6- студент  . Минають дні, ідуть роки.

Життя  листки перегортає.

А  біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Я повернувся з тих завій,

Але тривожать сни, як рани,

Що ми ведемо смертний бій,

І що товариш все ще з нами.

Гірський суворий перевал,

Розщелина…Важке каміння…

Товариш мій від кулі впав,

І смерть нагадує про тління.

Живу. Валерія - нема.

Немає сина, брата, друга.

І тиша скрикує німа,

І не стихає в серці туга.

Я там, ще й досі на війні,

Обличчя вгадую знайомі

І з другом бачуся у сні.

І кличу все його додому…

Звучить пісня «Мої афганські друзі».

Ведучий 1  . Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч воїнів загинуло у радянсько-афганській війні.

Ведучий 2: Статистика свідчить : 160 тисяч наших співвітчизників, українців, брали участь у цій війні. 3360 не повернулися; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісті  чи потрапило в полон. Понад 8 тисяч були поранені, 3560 стали інвалідами. 550 вдів. 711 сиріт. Такий рахунок Афгану.

7-й  студент    Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім сер­цем прийняли її біль, як свій, і до останнього по­диху захищали інтереси її багатостраждального народ.

8-й  студент

Старенька мати йде до свого сина,

 Гранітні плити плачуть під ногами,

 Стукоче серце в грудях, ниє спина:

Синочку, рідний, йди в обійми мами

9-й  студент

Тече сльоза і падає на плечі.

Із стелі очі дивляться хлоп'ячі.

їм тільки жити, жити і творити,

Вони ж навіки залишаються дитячі.

10-й студент.

Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає...

Перед очима в неї похоронка,

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

11-й  студент.

Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

 12-й  студент.

Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

13-й  студент.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в сиве чоло:

О, синку рідний, мій єдиний сину,

Як хороше б мені тоді було!

14-й  студент.

Стоїть старенька мати на могилі,

 І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

 А син довічно житиме у сні.

 Ведучий 1   Не повернувся чийсь батько, не повернувся чийсь син, але рідні продовжують чекати звістки. Особливо чекає мама. І пише сину листи.

Інсценізація вірша «Лист  матері» ікона  Божої  матері  зі  свічкою.

Посміхнувся поштар винувато,

Що сказати мені – він не знає.

Не приніс знов листа від солдата,

Адже знає, що я так чекаю.

Ти пиши мені, синку, частіше

Хай дорослий – мені ти дитина,

Повертайся додому скоріше,

Дорогенький, хороший мій сину.

Мені часто ти снишся ночами,

А прокинусь – тебе вже не бачу.

Подивлюсь на портрет твій і часто,

Щоб ніхто не помітив, я плачу.

Знаєш сину, мені 38, Я бадьора, зовсім не хворію,

Все гаразд у нас дома, та тільки

Я чомусь, мій хороший, сивію.

Я думками, синочку, з тобою,

Ти  пиши, щоб душа не боліла.

Щоб діждалась тебе молодою

І чорнява була, а не біла…

Ведучий  1.  І невже можна забути оту згорьовану неньку, оту ранню сивину, оті виплакані сльози над  «цинковими» хлопчиками, яких у Союз привозив «чорний тюльпан». Так називали літак, який щодоби вивозив гроби загиблих до Союзу…

 Ведучий.2 Ветерани-афганці!

Скільки горя випало на ваше покоління! Але  ви мудрі. Ви умієте прощати і любити. Для тих, хто побував в Афганістані й зараз пе­ред очима постають жахливі картини боїв, облич­чя товаришів, які загинули, а ночами сняться кош­марні сни.

16-й  студент

Повідайте, повідайте синам, Повідайте всім нам, ветерани,

Які шляхи пройти судилось вам Крізь полум’я  Гардеса й Кандагара.

Ведучий 1

Слово надається воїнам афганцям.

2 вед. У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але він особливий. Цього дня нарешті закінчилась війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану.

 Ведучий . 1 Шановні воїни – інтернаціоналісти, ми пишаємось Вами, горді тим, що поруч з нами живуть мужні, відважні, рішучі чоловіки. Здоров’я Вам, сімейного благополуччя і пам’ятайте, що час – найкращий лікар для душі та тілесних ран.

 Ведучий 2. Час і досі не згоїв рану – цей одвічний біль Афганістану. Чи мало літ минуло від тоді, як вивели з Афганістану війська, але рани цієї війни кровоточать й досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти – своїх чоловіків та батьків.

( «Чорний тюльпан»)

Ведучий 1.    Закінчилась  війна.   Багато  молодих  воїнів-інтернаціоналістів  були  нагороджені орденами  і  медалями,  але найвищою нагородою тих,   хто  уцілів -  є   життя,   а  для   загиблих  - пам'ять.

Ведучий 2   . Летять, відлітають у вічність роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній нам'яті імена воїнів-афганців. Схилимо ж голови перед світлою пам'яттю тих,  хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.

17-й  студент

Хвилина мовчання, хвилина мовчання.

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання -у ній наша любов і горе

Як подвиг полеглих,

Священна хвилина мовчання.

Прошу встати і вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Ведучий 1. Важко доводилося солдатам. У перервах між боями знаходили час і писали додому такі довгождані листи. Вибирали вихідні позиції, розставляли пости. І не було нічого милішого в світі для них, як перепочинок із дрімотою. Простягаєш ноги, хоч і у взуванці, з мокрими смердючими шкарпетками, і колискової не треба.

 (Пісня «Кукушка»).

Ведучий 2 . Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати у 18-19 років, коли ще тільки починається  життя.

18-й  студент .

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що  з печалі сивіла,

Іменем сина, що батька не знав.

Іменем батька, що в січі смертельній упав,

Я проклинаю війну жорстоку, -

Вона відібрала у людства спокій.

Іменем тих, хто в колисці сьогодні,

Іменем тих, хто над краєм безодні,

Іменем ще не народжених,

Сном немовлят не стривожених.

Кличу з війною стати на бій,

Мир відстояти Землі голубій.

19-й  студент.  Ми обіцяємо ніколи не забути, як ціною завойоване мирне життя. Будемо гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.

(Танок зі свічками)

Ведучий 1  . Слухайте! Дивіться! Запам’ятовуйте. Поруч із нами воїни-інтернаціоналісти, батьки, рідні воїнів, які загинули в Афганістані. Сьогодні ми висловлюємо їм вдячність і даруємо квіти.

Ведучий 2

Поставте скибку хліба на стакан

І голови схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

(Відеоролик Афганістан)

Ведучий. 1  Нашим гостям і всім присутнім  бажаємо  здоров'я,   щастя,   миру,  душевного спокою,   злагоди,  добробуту  у   великому домі,  що зветься - Україна.

 Ведучий 2

            Хай буде все, що має бути:

                        І тихі радощі життя,

                        Калини цвіт і вишень біле диво,

                        І мирних ранків сонячність щаслива,

                        І наша вдячність нескінченна,

                        І України бойові знамена.

Шановні друзі, на цьому наша зустріч закінчується. Слава вам, воїни-афганці!  Низький уклін від усіх земляків.

  

                                Т- 31 

Перша лекція 2016/2017 н.р

Перша лекція на тему: «Від проголошеної Незалежності до нової України»

 2016р.

Мета:

 поглибити знання студентів про нашу державу – Україну; формувати національну свідомість; розвивати пізнавальні інтереси ; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання:

 стрічечки жовто-блакитні, ватман -  посередині зображена Україна, відео пісні, вислови про Україну, стікери з квіточками жовто-блакитними, сонечко з променями (вправа «Очікування»), державні символи України, фото видатних особистостей, мікрофон, пазли з написами прислів’їв,  сердечка з паперу або кульки у вигляді сердечок.

Форма проведення:

заняття-тренінг.

Хід  заняття

І. (Відео «Це моя Україна» з декламуванням вірша В. Сосюри Любіть Україну)

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всі ми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею! 

                                Володимир Сосюра

ІІ. Вправа «Знайомство»

(На плакаті намальована Україна . Поряд  студенти  прикріплюють стікери з надписами)

-          З чого для вас починається Україна?

(Для мене Україна – це ….  )

ІІІ. Вправа «Очікування»

Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їна пісня ллється вдалині,

І мрійлива річка між гаями в’ється –

Все це –Україна. Все це –я і ти!

 Сьогодні ми з вами будемо говорити про нашу рідну Україну, згадаємо її багатостраждальну історію,символіку, доведемо, що ми гідні громадяни своєї Батьківщини.

Якою ви очікуєте побачити  Україну?

(Сонечко із промінчиками на яких пишемо очікування, прикріплюємо. У кінці сонечко має посміхнутися над Україною)

ІV. Викладач.

Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Сторінка історії України.

1. Існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого.

2. Перша християнська республіка в Європі – Запорізька Січ на острові Хортиця.

3. Започаткування власної державності в Українській Народній Республіці.

4. 1991 рік проголошення незалежності України.

5. 2004 рік прояв громадської активності під час Помаранчевої революції.

6. 2014 рік – Революція Гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі з російськими бойовиками, які тероризують східну Україну.

Наші серця навіки з героями Небесної сотні, воїнами у боротьбі за свободу та єдність України.

Хвилина мовчання

Кожна держава має свою символіку державну і народну. На кожній рідній Землі проживають визначні постаті свого народу.

V.Робота в групах

(об’єднання в групи за кольором синій і жовтий )

(Відео пісня А. Матвійчука «Я люблю Україну свою»)

І група.

Перед вами лежать державні і народні символи України. Розкажіть, що ви знаєте про їх історію, значення. Що ж вони символізують?

ІІ група

Перед вами фото видатних особистостей України. Пригадайте, який внесок зробили вони у розвиток України.

Викладач. Кожен народ увіковічує свою батьківщину у піснях, прислів’ях. Давайте і ми пригадаєм народні прислів’я про Україну.

VI. Руханка «Знайди пару»

Знайти продовження народним прислів’я про Україну. Кожен отримує частинку прислів’я.

Викладач. Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

VII. Вправа «Мікрофон»

Студенти  формулюють відповідь на запитання

«Якби я був президентом України я б… »

Викладач. Правильно, діти, ви повинні настійливо йти до своєї мети і пам’ятати, що один в полі не воїн. Ми маємо бути єдині, спільно приносити нашій державі користь. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона була багата і щаслива. Ви маєте будувати своє майбутнє. І тільки спільними зусиллями ми досягнемо того, що очікуємо для України. Тільки тоді сонечко буде посміхатися і лагідними промінчиками зігріватиме Україну.

VIII. Вправа «Прощання»

«Всім серцем любіть Україну свою, - І вічні ми будемо з нею!» - писав поет Володимир Сосюра. І кожен громадянин України прихиляється до цих слів, тому що у душі народу живе велика любов до його рідної і милої України.

Давайте і ми віддамо частинку свого серця Україні, зі словами «Я віддаю частинку свого серця Україні, тому що…»

(Роздаю кольоровий папір. З нього робимо серце і прикріплюємо до карти України.)

Відео пісня Олесі Заяць «Це моя Україна!»

Відкрита виховна година 2016/2017 н.р

МИ ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Мета: виховувати в студентів негативне ставлення до вживання алкогольних напоїв, тютюнокуріння та наркотиків, розвивати уявлення про їх шкідливість; бажання і вміння вести здоровий спосіб життя, критично ставитися до своїх нега­тивних вчинків; формувати вміння володіти собою; спонукати  до роздумів: вибір залежить від тебе самого.

Люди не помирають. Вони вбивають себе самі» (Сенека);

«Здоров’я – дорожче за золото» (В.Шекспір);

«Людина керує звичкою, а не навпаки»;

«Від паління тупієш, воно добре тільки для ледачих» ( Гете);

«Наркоманія – це багаторічна насолода смертю» (Ф.Моріак);

«Пияцтво-це добровільне божевілля»(Аристотель).

"Від наркоманії до СНІДу — один крок"…

Ведучий 1. Природа створила все, щоб людина була щасливою. Яскраве сонце, чисту воду, чарівні  весняні квіти, хвилі достиглого жита, тьохкання соловейка у лузі… і нас людей – сильних, здорових, розумних. І в цьому бутті кожній людині доводиться вибирати, адже, з рештою вона має на це право. Життя заставляло і вас робити вибір: що одягти на вечірку, дискотеку, з ким зустрічати Новий рік, закінчувати розпочату справу чи далі її продовжувати, тощо. А зроблений вибір буде правильним, якщо усвідомити кожному: хто Я є, ким хотів би стати у житті, що слід зробити, щоб досягти цього. І на  сьогоднішній зустрічі хочеться, щоб ви зробили свій власний вибір щодо здорового способу життя, адже саме він робить людину вільною і незалежною, дає їй сили і натхнення в усіх її справах і починаннях.

Ведучий 2.Кожен із вас переконливо може сказати, що життя - це безцінний дар, воно дароване нам один раз. Але для того, щоб ми вчились, працювали,  досягли мрій свого життя, нам, насамперед, необхідно бути здоровими. Один мудрець сказав « За гроші можна купити ліжко, але не сон, знання, але не розум, їжу, але не апетит, прикраси, але не красу, приємність, але не щастя, ліки, але не здоров’я». Пам'ятайте : кожен з нас може помилятися. Головне - вірити у свої сили, вибір залишається за вами

На екрані демонструється тематичне відео.

Звучить «Реквием по мечте» Р.Вагнера.

На сцену виходять читці

1.Життя людей – то наче свічки,
Які горять в нічній пітьмі.
Течуть, неначе воску річки,
Кудись змарновані роки.

2. Думки – то полум’я вогню.
А вчинки – лише чорний дим.
Що зараз начебто важливе –
Вже завтра відліта пустим.

3. Хвороби косять нам життя,
Мов у вогонь дме вітерець.
Сьогодні в щасті все буття!
А завтра? Все… Всьому кінець.

4. Та ми живем життям своїм,
Марнуючи за миттю мить,
Ніхто не думає над тим,
Ще скільки свічечці горіть.

По – черзі виходять 6 студентів, у руках вони тримають свічки, які символізують періоди життя людей. На екрані демонструються слайди.

1.      Коли дитина народжується, її свічка тільки починає горіти. Тремтливий вогник поступово розгорається , але він може згаснути будь – якої миті від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому батьки і прикривають це полум’я долонею, щоб їхня дитина мала шанси на довге життя.

2.      Виростаючи, дитина стає підлітком. Вогонь ще тріпотить, не маючи змоги заспокоїтися, наче характер підлітка, але він уже не такий нестабільний.

3.       Пізніше людина переходить в юність. Четверта частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само, як думки та емоції змінюються в головах юних людей.

4.       Після юності настає молодість. Людина закінчує університет, влаштовується на роботу. Тому її свічечка дає стабільну кількість світла і тепла.

5.       Згоріло вже дві треті свічки. Людина починає підбивати підсумки. Вона думає про те, що вона зробила за цей час, як горів її вогонь життя.

6.      На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом з оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується – гасне.

На екрані зображення свічки

 Читці.
1. У нього тіло зі смутку і болю,
Бо смерть людини – його втіха.
Тому приносить стільки болю,
Тому дарує тільки лихо.

2. Його слова – то мертва тиша,
Що кладовище обіймає.
Смертельні оди в тілі пише,
Яке з середини з’їдає.

3. Над ним сміятись – самогубство.
Він має зброю у руках.
Та зброя – то пасивність людства,
Яке не чує в ньому страх.

4. Вода – як в морі камінь точить,
Так принесе мільярди бід.
У кожному він жити хоче,
Його ім’я – підступний СНІД.

Звучить «Реквієм» Моцарта.

На сцені з’являється Ангел і дівчина.

На екрані – зображення вівтаря церкви.
Дівчина ( до Ангела)
Він не буде жити, і своїм теплом
Не зможе захистити змучене чоло.
Цей страшний діагноз не лишить надій.
Очі вже погасли, він уже не мій.
Боже, як же страшно рахувати дні!
Захворіти легко, видужати – ні.
Ангел – охоронець, не лишай його,
Ангел – охоронець, збережи вогонь!
Ангел – охоронець, я тебе молю,
Хай він тепер хворий , я ж його люблю!
Ангел виконує пісню «Чуєш, ангеле?

На сцену виходить ведучий 1 і 2 .
Ведучий 1. У всьому світі у ці дні дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія.

Ведучий 2. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше був проголошений 1-го грудня 1988 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширенню обміну інформацією по ВІЧ/СНІДу.

Ведучий 1. У 1981 році мало хто звернув увагу на повідомлення у щотижневому звіті про захворюваність і смертність, що випускається в Атланті, в якому повідомлялося, що в Лос-Анджелесі 5 молодих гомосексуалістів захворіли рідкісною формою пневмонії і двоє з них померли. У наступні декілька тижнів додалися нові факти. У всіх хворих таємничим чином відмовляла імунна система.

Ведучий 2. Світ вступив в еру СНІДу. Людство живе у страху перед цією недугою. Цифри про чисельність заражених і хворих усе зростають і стають застарілими вже на момент публікації.

Ведучий 1. Але навіть письменники-фантасти не змогли передбачити, що наприкінці другого тисячоліття нашої ери виникне така загроза для людства. Що в глибини людського організму проникне не випромінювання атомного реактора чи космосу, не новий пестицид, а представник мікросвіту – вірус-убивця, який неминуче приведе зараженого ним до загибелі.

Ведучий 1. Лікарі оперативно виявили особливості контингенту хворих: гомосексуалісти, бісексуали, повії, наркомани. Життя, вільне від усяких моральних норм і принципів, не могло не викликати покарання від Природи. І воно настало.

Ведучий 2. Широка громадськість сприйняла це як справедливу і неминучу кару грішникам. Однак, виявилося, що і праведники не уникнули страшної біди. Жертвами СНІДу стали невинні немовлята, породіллі, пацієнти, яким часто переливали кров.

Звучить саундтрек із фільму «Свій серед чужих»

Ведучий 1. Епідемії у всі періоди людської історії були гострим соціальним явищем.

Ведучий 2. Та попри все людство намагалося боротися з ними заради майбутнього життя.

Ведучий 1. Перші, хто діагностує всі прояви хвороби, звичайно є лікарі.

Ведучий 2. І сьогодні на нашому заході присутня лікар

Виступ лікаря.

Пісня «Відчувай життя»., яка супроводжується демонстрацією кліпу.

Ведучий 1.У драмі людській небагато дій:
дитинство, юність, молодість і старість.
Роби, що хоч, ридай або радій.
Неси свій хрест. Все інше – позосталість,

Ведучий 2. Настане час, і піде все в архів.
Уламки долі винесе на сушу.
Життя – спокута не своїх гріхів,
життя – це оббирання з реп'яхів,
що пазурями уп'ялися в душу.

Всі учасник заходу виконують пісню «Береги Любовь»

(Відкривається завіса. Дзвонять дзвони. На сцені з'являються семеро дівчат у білих туніках з закинутою на плечі блакитний розвівається тканиною.)

Читець 1. Ви чуєте? Дзвонять дзвони!

Читець 2. Вони ніби несуть благу звістку!

Читець 3. Бути може прославляють нашу землю?

Читець 4. Або вінчання двох сердець!

Читець 5. Так ні ж! Людина народилася. Ось і дзвонять дзвони!

Читець 6.

Кожну секунду на Землі народжується людина.

Вона  приходить на нашу Землю творити і творити...

Читець 5. Ростити дітей...

Читець 2. Примножувати земні багатства...

Читець 3. Жити і любити!!!

Читець 7. Тому що любов - це життя.

ВСІ: А життя - це любов!!!

(Дівчата йдуть на другий план сцени, стають на коліна в дві лінії, що йдуть паралельно один одному, тканиною закривають свій силует і плавно починають махати тканиною, зображуючи хвилі моря. На сцену, за цим зображуваним хвилях моря, з двох різних лаштунків назустріч один одному виходять хлопець і дівчина.)

Вона.

На світ я народилася лише тому,

Що мені призначалося бути з тобою.

І хіба в небесах про те не знали,

Що шлях земний нам проходити удвох?

Признач побачення мені на цьому світі.

Признач побачення в 21 столітті.

Мені важко дихати без твоєї любові.

Згадай мене, озирнись, поклич.

Він.

Коли зійшло твоє обличчя

Над життям моєю тихою,

На початку я зрозумів лише те,

Як бідно те, що я маю.

Але гаї, річки і моря

Воно особливо освітило.

І фарби світу присвятило,

Не присвяченого мене

Вона.

Я не знала тебе, любов,

Я не знала, що стільки сині,

У тебе в очах, що з тобою -

Мало крил і неба над ними

Просто мало...

Душа моя раптом

Захлинулася в новому просторі

Я вже не одна! Є ти!

Я тебе назвала любов'ю!!!

Він.

Я нарівні з іншими

Хочу тобі служити

Від ревнощів сухими

Ворушити Губами.

Не втамовує слово мені пересохлих вуст

І без тебе мені знову дрімучий повітря порожній.

Вона.

Я йду, а мені хочеться бігти...

Я біжу, а мені хочеться летіти...

Кажу, а мені хочеться співати...

Стою, а мені хочеться танцювати...

Шепочу, а хочеться кричати:

«Ти є! Ти є! Ти є!»

Він.

Я ніжно хотів би заснути,

Заснути - прокинутися...

Далеко - далеко піти,

Піти - не повернутися...

Хотів би тебе цілувати,

Майже не цілуючи

Словами, адже грубо сказати,

Як тонко тебе люблю я...

(На цих словах вони зустрічаються на авансцені. Він бере її за руки, вони разом йдуть у глиб сцени.)

Читець 1. Любові порив не відає сорому!

Читець 2. Любов приходить і раптом нізвідки,

Читець 4. Так було, є і буде так завжди,

ВСІ: а тому невмируще це диво!

(Йдуть слідом за хлопцем і дівчиною в протилежні сторони.)

Читець 1. Життя сповнене чудес і прекрасна, але поряд з прекрасним ходить зло, яке калічить людські долі, відносить їх життя.

Всё начиналось, как в кино:

Всё начиналось, как в кино:
Дым сигарет, друзья, вино,
Хмельной полуночный шабаш,
В руке дрожащий карандаш,
Полёт ресниц, помады след,
Юнца наивного букет.
Ну, словом жизнь — сплошной бардак:
Всё удовольствие за «так».
Она доверчива, а он
Был только в зеркало влюблён.
Красив, галантен, не простак,
Он тоже всё хотел за «так».
Случайность встреч, улыбка глаз,
Её судьба решилась в раз.
Несвязность фраз и бархат роз,
Красивых глаз немой вопрос,
За дверью ночь, приглушен свет,
Горячих губ живой ответ
Она решила — это рай.
Нет,- прошептал он.- Жизни край.
И он ушёл, а ветер выл.
Он в ночь ушёл и всё забыл.
Она ждала, забыт шабаш,
Сточился тонкий карандаш,
Помады след исчез давно,
Безвкусным кажется вино,
Друзья нашли других подруг,
Бесцветной стала жизнь. И вдруг —
Как вестник счастья — телефон,
Сто двадцать пульс! О Боже, он!
Прости, прошу тебя, прости,
Я больше не могу нести
Свою печаль. Свою беду.
Прости, я больше не приду.
Она молчит, в глазах туман,
В мозгу слова: Прости, обман.
Он что-то непонятное твердит,
Он знал давно: диагноз — СПИД.
Как СПИД? В ушах кошмарный звон,
Летит в окошко телефон.
В груди грохочет, как набат
Он виноват, он виноват!!!
Он знал давно, он знал в ту ночь.
Теперь, что может мне помочь:
Господь, родители, друзья?
Нет, одинока в мире я!
Он знал давно, что обречён,
Страдал и жаждал мести он,
Не знал, кто продал смерть ему:
Мстил человечеству всему!
Его отчаяние и боль
В судьбе других сыграли роль.

Ведучий 1. Ви тільки на порозі дорослого життя. Так ба­гато треба встигнути зробити, стільки побачити і пізнати. Але насамперед, треба навчитися пра­вильно приймати рішення, важливі для тебе. І першим серед таких рішень має стати «Ні — тю­тюнокурінню!», «Ні — наркотикам!», «Ні — ал­коголю!», — раз і назавжди.

Пам'ятай!

Майбутнє наше — то лише наша справа,

Лише наших рук, і-совісті, й ума.

Кивать на когось — ми не маємо права.

Та і кивать на кого нам нема.

Тож треба взять собі до тями:

Здоров'я, краса і достаток —

Усе залежить од нас із вами!

Усе: і зокрема, і взагалі!

Життя іде... Такий закон природи.

Міняється усе, усе тече.

На вищий свій щабель не страшно сходить,

І ми цей факт вітає гаряче!».

Ведучий2. Зрозуміло, кожен у реальних життєвих си­туаціях знаходить відповіді і приймає рішення самостійно. Важливо зупинитися в потрібний момент і задуматися над тим, чи варто розміню­вати своє здоров'я на цигарку, пляшку, шприц, лікарняне ліжко.

Пам'ятайте!

Життя — це шанс, злови його. Життя — це краса, милуйся нею.

Життя — це радість, насолоджуйся нею. Життя — це виклик, прийми його.

Життя — це цінність, цінуй його. Життя — це скарб, бережи його.

Життя — це любов, тішся нею.

Життя — це таємниця, відкривай її.

Життя — це обіцянка, виконуй ЇЇ.

Життя — це смуток, відчуй його.

Життя — гімн, заспівай його.

Життя — це боротьба, почни її.

Життя — це трагедія, зрозумій її.

Життя — це щастя, заслужи його».

Ведучий 1. Ми дякуємо всім, хто приєднався сьогодні до нас

Ведучий 2. Дякуємо тим, для кого слова, які звучали сьогодні, стали дороговказом у подальшому житті.

Ведучий 1. Дякуємо всім, хто об’єднався заради здорового життя.

Звучить пісня «Ми всі люди на землі 

Сценарій вечора-реквієму

ЧОРНОБИЛЬ  не має минулого часу

(На екрані демонструється стрічка або слайди про Чорнобильську трагедію. Піднімається екран, на сцені стоять учні — ведучі.)

Ведучий. Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо вечір-реквієм «Чорнобиль не має минулого часу».

Ведуча.      Світе тихий, краю милий, моя Україно!

За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?

Чи ти діточок невинних звичаю не вчила?

Молилася...

(Лунає пісня «Молитва».)

Ведучий.    26 квітня 1986 року... Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства.

Ведуча.      Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає по­лин?

Як тяжко, як .тужно моєму народу болить.

Ведучий. 26 квітня, 19 років тому о І годині ночі 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну темряву велетенсь­ке полум'я. Наша країна вперше зустрілася з та­кою грізною силою, як ядерна енергія, що  вийшла з-під контролю.

Ведуча.      Жилось легковажно, жилось безбережно,

Та вибух дістав нас — пожежа!

Сади очманіло квітують, бентежно,

А в дзвонах вітрів - пожежа!

Ведучий. Із бідою невідворотною

Знов приходить Чорнобиля день,

Тільки б пам'ять не стала короткою,

Бо розплата байдужих знайде.

Ведуча. Пам'ять болем людським наповнена,

Час з тремтінням вперед іде,

Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,

Входять в душі, серця людей.

(Із запаленими в руках свічками з двох сторін ви­ходять дівчата в білих платтях і чорних шарфах.)

Ведучий.    Свічка Поминальна1 і свічка Надії.

26 квітня полум'я їхнє в кожному нашому домі

зіллється в одне полум'я — Віри!

(Дівчата стають клином журавлів.)

Ведуча.      Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Ходемчук.

За ним незабаром помер на посту його това­риш — Володимир Шашенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його, обпаленого й опроміненого, винесли на руках пожежники й лікарі, і він устиг ще простогнати: «Там... Валера...» Утратив сві­домість. Більше вона до нього не повернулася. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільсько­му кладовищі.

Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам'яттю...

Ведучий.    Вертались в Україну журавлі,

Уже й перелетіли Чорне море,

Старого місця па старій землі

Поміж боліт уже шукають зором,

Аж Прип'ять, прип'ята надійно до землі, —

Урвалась дибки й ринула угору,

І вдарив грім, не з неба — із землі!

І першими упали журавлі,

В стовпах огню вони губили крила

І падали безкрилі...

(Під фортепіанний супровід усі співають пісню “На Чорнобиль журавлі летіли”.)

Ведуча.      У ту квітневу ніч начальником пожеж­ного караулу був лейтенант Володимир Правик. Він першим ступив назустріч атомній біді. Ступив за бар'єр, за межу можливого, ступив туди, де людська доля бере новий початок — безсмертя. Він, як ніхто інший у ту хвилину, розумів, що слід точно з'ясува­ти, що ж сталося.

Ведучий.    У країно моя, що з тобою, скажи?

Я дивлюсь в твої очі, до болю сумні.  

У гаю соловей дзвінко так не співа.

І в Дніпрі чом тече каламутна вода?

Ведуча. Україно моя, що з тобою, скажи?

Білим цвітом шумлять сиротливо сади.

Дощ кислотний марнить в полі квіти живі,

І зневірені люди молять Бога в душі.

Україно моя, що з тобою, скажи?

Ведучий.    Хроніка того періоду була такою.

Через 180 секунд караул на чолі з Правиком уже був на місці виклику тривоги, поданої сигналіза­цією. Через 120 секунд Правик уже прийняв рішен­ня. Правильно оцінивши ситуацію, він направив свій загін на дах машинного залу. Уже була про­кладена магістральна лінія, яка вела на дах. А во­гонь усе лютував. Потрібно було з'ясувати всю си­туацію. У розвідку пішли лейтенанти Правик і Кібенок.

Ведуча. Побачивши мигаючі відблиски, біля яких здувався і тік бітум, Правик зрозумів: графіт. Радіо­активний, розжарений. А полум'я розповзалося по­крівлею, жадібно поглинаючи метр за метром.

Бітум плавився і тік, наповнюючи повітря за­душливим смородом. Спека примусила відкинути респіратора, тут уже не потрібні були ніякі прила­ди, щоб виявити, якій радіації він піддається. Це саме зрозумів і Кібенок..

Ведучий. Правик по рації передав «Виклик № З», за яким усі пожежні машини Київської області по­винні були негайно вирушити до Прип'яті.

Ведуча. Зойкнула земля чаїним криком:

— Сину, вбережи і захисти! Вийшла мати із іконним ликом:

—  Йди, синочок: хто ж, коли не ти? Ведучий. Спалахнуло небо, впало крижнем:

— Сину, вбережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

—  Йди, коханий: хто ж, коли не ти?

Ведуча. І вони ступили у вируюче полум'я, у ту смертельну радіацію. І за наказом командира, і за наказом совісті.

Ведучий.    І уже ні сина, ані мужа:

Лиш розверсті зоряні поля...

Та пліч-о-пліч стали біль і мужність.

Дух і Воля. Небо і Земля.

Ведуча.      Нехай моя Доля знедолена плаче,

Карає і мучить нестерпним життям,

Накопляться біди — повинна здолати,

Накотиться туга — повинна мовчать,

Немеркнуче світло: я — Жінка, я Мати.

Запалена Богом остання свіча.

Ведучий, їх було 28 — пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на "четвертому блоці станції. Сьогодні ми називаємо їх «шеренгою № 1». Ніхто з цієї шеренги не здриг­нувся, не відступив перед неймовірною небезпе­кою. І кожен гідний того, щоб про нього говори­ли, писали.

Ведуча. На допомогу примчав і начальник по­жежної частини майор Леонід Телятников. На той час він був у відпустці. Він прибіг до станції через прохідну з іншого від пожежних машин боку, і побачена картина приголомшила-його: відкритий реактор, а згори, над його смертоносним дихан­ням, на величезній висоті метушилися маленькі постаті.

Ведучий. Зруйноване апаратне відділення четвертого енергоблоку. Із тріском палала величезна пло­щина — покриття над машинним залом і допоміж­ним корпусом. Навкруги, разом із вогнем, вирував задушливий дим. Киплячий бітум пропалював взут­тя, одяг, в'їдався у шкіру. Люди слабшали від їдко­го диму, спеки, болю, утрачали силу, знепритомнювали.

Ведуча.      Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І плине над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв.

Ведучий.    І попелом розкрились села,

І згинуло усе живе,

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка —

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра.

Запала тиша...

(На тлі перших слів вірша «Чорнобильська волош­ка» учениця виходить до центру сцени з букетом во­лошок і по одній кидає додолу.)

Ведуча.      Плаче зранена волошка від пилу та бруду,

У святих сльозах-росинках — гріхи всього люду.

Потемніли пелюстки, в жалю гублять вроду,

Плаче з нею Україна сльозами народу.

Облітають у волошки пелюсточки сині,

Гинуть вірні сини й дочки, ні в чому не винні.

Врятуй, Боже, рідну землю,

Спаси, Божа Мати, —

Забери туман полинний і тернові шати.

Ведучий. Ціною життя відважних і безсмертних третій реактор було врятовано. На 5 годину ранку пожежу за допомогою прибулих пожежників було ліквідовано.

Станцію врятували. 28 героїв затулили її собою. Шестеро загинуло, але увійшли у безсмертя. Вони грудьми закрили мільйони людей.

Ведуча.      Із вогню у безсмертя, смерть поправши, ступили вони,

Та з такого вогню не виходив ніхто ще в житті.

Жити можна і в затінку, — поринати в розкішні весни,

А вмирати доводиться перед людством — на вид­ноті.

Вийти з полум'я — значить себе подолати не раз,

Перевірити мужністю волю і вдачу свою.

І щоб вижити — мати життя» хоч на крок Про запас,

І відчути душею: супроти негоди стою!

Ведучий.    Я обпалений атомним, лютим, нещад­ним вогнем,—

Хочу вижити, хочу приборкати ядерну смерть.

І на себе поглянути завтрашнім, сонячним днем,

Легко, наче хлопчисько, ступити на твердь.

Щоб земля не хиталась від струсів, від полум'я і смертей,

А світилась промінням — черешні, трави чи ріки,

Щоб садами цвілась та у снах колисала дітей.

Лиш земля виліковує всі недуги і душі людські...

Ведуча.      Прости їм, Земле, за жадання

Лишитись хоч на крок —  живими,

Вони ж, повір, не знали страху,

Перед вогнем не зупинились,

І честі роду не зганьбили

Відступністю чи боягузтвом...

Ведучий. Уже 19 років, як заснули вони на ново­му підмосковному Митинському кладовищі.

Скромні плити вічно нестимуть їхні імена:

Правик Володимир Павлович

Кібенок Віктор Миколайович

Тишура Володимир Іванович

Ігнатенко Василь Іванович

Ващук Микола Васильович

Титенок Микола Іванович

Їх було шестеро. І всі пожежники. Лише сьо­мий — Володимир Шевченко — кінорежисер.

Ведуча. Від опіків і опромінення померли в Москві досвідчений інженер Олександр Ахімов, опе­ратор Анатолій Кургуз.

Ведучий. Герої Чорнобиля вже відомі всьому світові. Багато з них навіки стали на свої нові пости і стоять у бронзі, граніті, сталі.

Ведуча. Загальна кількість людей, які померли згодом, офіційно не повідомлялася. На сьо­годнішній день — це понад 450 загиблих.

Ведучий.    Нам поле люте миром перебути,

Нам поховати зло в бетон і бронь.

І не забути! — Доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

Ведуча. Героїзм миті, або мить героїзму, — завжди поступаються місцем буденній роботі. Але будні — зовсім незвичайні. Вони також ге­роїчні.

Ведучий. На атомну станцію в перші дні з усіх куточків України прибули люди, унікальна техніка. За ці дні, тижні, які минули після аварії, була про­ведена велетенська робота, вирішені питання ве­личезної технічної складності, які до Чорнобиля ніхто ніколи у світі не вирішував.

Ведуча. Наслідки аварії оцінювалися втратами для народного господарства в сумі понад 10 млрд. карбованців.

Ведучий. Площа радіаційного забруднення — це 11 областей із населенням понад 17 млн. осіб. З мли 300 тис. людей постраждали внаслідок аварії. 299 — опромінено. Евакуйовано понад 200 тис. осіб.

Ведучу. Евакуація — цей термін воєнного часу жив у пам'яті людей, які спізнали лихоліття часів Великої Вітчизняної, і увірвався в наше сьогоден­ня. Чорнобильський буревій вирвав людей з обжи­тих місць відірвав їхнє коріння, що єднало з рідною землею.

Ведучий.    І стали ми на землю коліньми,

Прощалися, як з матір'ю, з землею.

У квітні квіти падали грудьми

На сивий попіл спаленого глею.

Дуби беріз востаннє обняли.

Побігли люди... Чи ж дубам побігти?

Жить без людей не стали, не змогли,

Так і посохли, заломивши лікті.

Дорога — чорна нитка поміж нас.

В холоднім серці чи знайдуться сили?

Не виконали «Виїхать!» наказ

Ведуча. Із нашого міста теж виїздили пожежни­ки й лікарі (називає). Надаємо слово начальнику пожежної частини (називає).

(Учні вручають квіти пожежникам.)

Ведучий.    Хто ж ми, живими поховані,

Блукаючі в хмарах руки,

Чи, може, нові Бетховени,

Що пишуть не чуючи звуків.,

Ведуча.      Знаєм, хто ми, чиї діти,

І хто наша мати:

Ми є нарід — Українці!

Україна — Мати!

Ведучий.    Завжди турбують своїми потребами

Наші онуки й сини.

Просимо, Боже, не тільки за себе ми —

Просим ще більше за них:

Вільного світу і цвіту яскравого

Для молодих поколінь.

Убережи їх від злого й лукавого,

Дай кращу долю. Амінь.

Ведуча.      Тільки жити - в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісню родоводу...

І лишилась вірності присяга —

Батьківщині! Матері! Народу!

Ведучий.    Щоб наша дума і дорога

Єднали глибину і вись, —

Вола Чорнобильська пересторога:

— Людство! Зупинись!

Ведуча.      Линь же, пісне, могутня, стокрила,

Край простори, як гострий алмаз,

Молоді, молоді у нас крила

І нікому не стримати нас!

(Лунає пісня «Родина».)

2018/2019 навчальний рік

Перша лекція: РОЗКАЖЕМО ЄВРОПІ ПРО СЕБЕ 

Мета: ознайомити cтудентів з основними історичними подіями становлення державності України;  формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; формувати почуття патріотизму та національної свідомості, виховувати любов до Батьківщини; розвивати мовлення та мислення, вміння працювати в групах.

ХІД УРОКУ

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину…

Василь Симоненко

(Слайд 1)

І. Організаційний момент

Вітаю вас із першим уроком вашого першого дня в коледжі. Пропоную розпочати його Державним Гімном України             відео

ІІ. Відкритий діалог

  (Слайд 2)  Гімн – це не звичайна пісня, це урочиста пісня нашої країни, це символ державної єдності та віддзеркалення душі українського народу. Давайте поміркуємо у які моменти нашого життя звучить Гімн України? Як часто ви сьогодні чуєте слова Гімну? Які почуття у вас виникають коли ви чуєте Гімн?

ІII. Повідомлення теми першого уроку

Гімн є одним із символів об’єднання людей. Які ще державні символи ми знаємо? (Прапор, Герб – короткі повідомлення учнів про символи)   (Слайд 3-4)

Чи можна сказати, що ці державні символи України мають сьогодні велике значення для єдності народу? Чому? …

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

                                        (М. Чернявський)      (Слайд 5-6)

-    Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)

 -    Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому першому уроці? (Про нашу Батьківщину - Україну.)

Тому тема нашого першого уроку: «Україна – єдина країна»    (Слайд 7)

вірш Олега Колібаби):      (Слайд 8)

Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти,

Щоб нове будувати майбутнє.

Не діліться по вірі і мові, брати!

І тоді буде вдача супутня.

Ми єдині в думках і ми вільні у них.

Не керуйтесь “совковим диктатом”!

Що збудуємо ми, не збудують вони,

Лиш єдину мету треба мати.

Викладач  (Слайд 9)   Україна – це щедра земля під волошковим небом, це задумливі степи,широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна, журавель у небі і соловей у лузі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама й тато й вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.   

( декламація  вірша «Україна»)    (Слайд 10)

УКРАЇНА

Україно моя, для мене ти єдина,

Як рідна мати, що дала життя.

І щастя дні і в лиховісні днини

До тебе повертаю звіддаля.

Вклоняюся рідним вербам і тополям

І припаду до рідної землі.

Що маю я таку щасливу долю,

Великий Боже, дякую тобі.

ІV. Гра «Знавець   українського»    (Слайд 11-17)

Викладач: А зараз пропоную вам відчути себе знавцями нашої культури.

1.      Найголовніша пісня України. (Гімн).

2.      Розкажіть перші стрічки національного Гімну (…).

3.      Кольори нашого державного прапора (жовтий і синій).

4.      Столиця України. (Київ).

5.      Державний герб України. (Тризуб).

6.      Грошова одиниця України. (Гривня)

7.      Основний закон України. (Конституція).

8.      Як співають і слухають Гімн? (Стоячи).

9.    Найрідніше, найдорожче, найкраще місце на землі. (Батьківщина).

10.  Державною мовою України є мова ...(українська)

11.  Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Шевченко).

12.  Президент України (Петро Порошенко).

13.  Дерево, яке освячується в церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих сил (верба).

14.  Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (коляда).

15.  Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди (калина).

16.  Дерево-символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат (тополя).

17.  Український народний духовий інструмент з дерева або очерету, що має форму трубки з отворами (сопілка).

18.  Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок).

19.  Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу (рушник).

20.  Жовтий колір прапора - це колір.. .(зерна)

21.  Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина.)

22.  Козацький човен. (Чайка)

23.  Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)

24.  Дерево, з якого добувають дьоготь. (Береза)

25.  Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам.)

26.  Обрядовий хліб, який печуть на Великдень. (Пасха)

27.  Найвища гора України. (Говерла)

28.  Найвідоміший футболіст України сучасності. (Андрій Шевченко)

29.  Приміщення, в якому жили козаки. (Курінь)

30.  Розписані великодні яйця. (Писанки)

31.  Найбільше озеро  України. (Синевир)

32.  Головна обрядова дія Андріївських вечорниць. (Гадання, Кусання калити)

33.  Зібрані цього дня лікарські трави вважаються найцілющими.  (Свято Івана Купала)

34.  Скільки страв повинно бути на столі у Святий вечір? (Дванадцять)

35.  Народна назва одного з найголовніших  літніх свят, до якого православна церква приурочила свято Трійці. (Зелена, Клечальна неділя – «Зелені свята»)

36.  Швидкий український танок. (Гопак)

37.  Хто був останнім гетьманом України? (Кирило Розумовський)

38.  Хто з українських письменників узяв собі псевдонім – назву своєї національності. (Леся Українка)

39.  На території якого материка розташована Україна? (Євразія)

V . Слово викладача: екскурс у минуле     (Слайд 18)

Викладач: Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними місцями.

( декламація  вірша «Рідний край»)    (Слайд 19)

Є щось святе в словах мій рідний край

Для мене – це матусі ніжна пісня

І рідний сад, від квіту білосніжний

І той калиновий у тихім лузі гай.

Його історія…. В ній стільки гіркоти!

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як райдуга, погідний.

Викладач:        (Слайд 20)  Україна сьогодні – незалежна держава, частина Європи, величезна територія з величезним населенням. А згадаємо її історичне минуле – безмежна боротьба, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити землю на якій жили наші предки і житимуть наші діти.

(Слайд 21)  Не оминають нашої пам’яті величні походи князів за часів Київської Русі, набіги на татар козаків під супроводом гетьманів, бунти під проводом Олекси Довбуша та Максима Залізняка,    (Слайд 22)  захист загальнонаціональних прав під час Першої і Другої Світових Воєн, від’єднання від СРСР утворення самостійної держави. Люди боролися тому, що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього. Нас роками відучували від мови, традицій, культури і навіть історії. Нас хотіли знищити, як націю.

ЯК РОЗПОЧАЛАСЬ ІСТОРІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежну державу. У середині 1980-х років XX століття знову розпочалась боротьби українського народу за незалежність.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.   (Слайд 23)

Цей документ припинив існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом.

З того часу на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Щоб упевнитись у підтримці населення, Верховна Рада України закликала всіх громадян підтвердити своє рішення голосуванням — 1 грудня 1991 року під час референдуму за незалежність України

Проголошення незалежності України відкрило нову сторінку в її історії.

За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України утвердила Конституцію України    (Слайд 24)

Столиця України – місто Київ.

(Слайд 25-26)

 Студент:

Я українець вірою і кров'ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов'ю,

А я страждаю болями її.

Студентка:

Я українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

Студент:

Я українець, смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу,

Як буйним вітром золоте зерно.

Студентка:

Я українець! - цього не відняти,

В моїй душі співають солов'ї,

Були такими мої мама й тато,

Й такими будуть правнуки мої!

VІ. «Цікаві факти про Україну»     (Слайд 27-25)

VІІ. Робота в групах.

Викладач:    (Слайд 47)  Щоб зрозуміти Україну треба побачити її красу, відчути велич її історії, доторкнутись до її культури, звичаїв і традицій, познайомитись з її щедрими, трудолюбивими людьми, які люблять свою країну усім серцем. Як казав В’ячеслав Липинський: «Без традиції нема культури, без культури нема нації». І сьогодні у нас буде чудова нагода позмагатися і пригадати що ми вже знаємо про рідну неньку Україну.

Завдання:

1.       Розказати вірш українського поета :    (Слайд 48) 

2.       Назвати прізвище та ім’я людини на фото :    (Слайд 49-57) 

3.      Назвати визначне місце на фото (Слайд 58-66) 

4.      Продовжити прислів’я     (Слайд 67-69) 

1)     Вченому світ, а невченому…..тьма

2)     Гарно того вчити, хто хоче….. все знати.

3)     Голова не на те, щоб тільки …кашкета носити.

4)     Книга вчить як на …… світі жить.

5)     Людей питай, а свій розум …. май.

6)     Добрий початок, половина ….. діла.

7)      Маленька праця краща за велике …… безділля.

8)      Бджола мала, а й та …… працює.

9)     Вік живи – вік … учись.

VІІІ. Гра «Я добре знаю Україну» (Слайд 70) 

ХІД ГРИ

І. Переклад.

Як сказати українською мовою. (Можливі варіанти синонімів)

1. Сообразительный ребёнок (кмітлива, тямуща, метикувати, розумна дитина)

2. Окружающий мир (навколишній світ)

3. Настойчивый ученик (наполегливий, настирливий, настійливий, стійкий учень)

4. Трудный вопрос (складне, важке питання)

5. Трудолюбивые ученики (працьовиті учні)

6. Большие соревнования (великі змагання)

II. Етнокультурознавчий словник. Що це таке? (Слайд 71) 

1. Дідух

б) сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом;   (Слайд 72) 

2. Баклага       (Слайд 73-74)  

б) невелика дерев`яна або металева плоска посудина для зберігання води або іншої речовини;

3. Карафа      (Слайд 75) 

а) те саме, що й графин;    (Слайд 76) 

4. Запаска    (Слайд 77) 

а) український національний жіночий одяг для обгортання стану замість спідниці;   (Слайд 78) 

ІІІ. Міста України.

На екрані розташовані фото міст України та слова-асоціації пов’язані з ними. Учні повині здогадатись,що це за міста та назвати їх    

-           Як тебе не любити …(Києве)    мій (Слайд 79) 

-           Місто Лева…(Львів)   (Слайд 80) 

-           «Ах,… (Одеса)    перлина біля моря»… (Слайд 81) 

-           Софіївський парк ми маємо там…(Умань).     (Слайд 82) 

IV. Так - ні. Подумайте, чи згодні ви з висловлюванням.

1. Україна розташована в Африці. (ні)

2. Україна за розмірами більше Англії.   (так)

3. В Україні живуть люди різних національностей.    (так)

4. По чисельності населення Україна більше Росії.     (ні)

5. Ви бачите портрет Ю.Гагаріна. ( Портрет Т.Шевченко)   (Слайд 83) 

6. Ви бачити людей в грузинських національних костюмах (укр.)   

7. Ви бачите гитару (бандура)      

ІХ. Робота в парах з картою України. Гра «Склади пазл «Моя Україна»

Викладач: Дякую вам за участь. Кожна команда проявила себе знавцем української культури. Ви вже багато знаєте про Україну. А скажіть, скільки областей має наша держава? Зараз запрошую з кожної команди по три учасника щоб спільно скласти карту України. Решта  мають написати назви областей.

(студенти  виконують завдання під супровід пісні «Лиш у нас на Україні»)

Викладач: Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які цієї зими боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього. Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять… (хвилина мовчання)   (Слайд 84) 

Х. Інтерактивна вправа «З теплом у серці» (Побажання Україні)

Викладач: Дуже хочеться щоб в нашій країні панував мир…. А що б побажали ви? Напишіть свої думки на аркушах паперу. Хто бажає зачитати?

XІ. Підсумок

Студентка.

Не ділімо цю землю,

Не ділімо це небо,

Не ділімо хатини

Й сім'ї не ділімо!

Бо ми - браття, єдині

В українському слові,

В українськім коріння,

В українській любові!

Викладач: Давайте помріємо…Мрія завжди красива. Мрія — стосила. Бо помножена на тисячі мрій. А отже, невмируща. А отже, всепереможна.

Сидіти і мріяти про краще можна, але у такому разі воно не настане. Можна любити Україну і втікати за кордон. Але чого варта така любов?

Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди це ви, які є патріотами нашої держави.

Тому я вірю.

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,
Махнуть золотистим крилом рушники,
І щастя затмить всі печалі й тривоги
На вічні роки і прийдешні віки!

Я бачу квітучу, щасливу країну,

Де кожна людина працює, творить,

Де можна навчатись, кохати, радіти,

Де кожна хвилина — то святості мить.

На цьому наш урок закінчено бажаю всім єдності та миру.

Т -11 2018/2019 н.р

Тема. Душі людської доброта

МЕТА. Розкрити значення доброти в житті людей. Навчити розрізняти добро і зло, стимулювати та націлювати діяльність студентів на добро. Розкрити значення таких цінностей: чуйність, милосердя, гуманізм, людяність.

·        У цьому світі є тільки одна річ, перед якою слід упасти на коліна, — це доброта. 
                                                                                                    В. Гюґо 

·        Віддай людині крихітку себе. 
  За це душа поповнюється світлом. 
                                         Л. Костенко 

·        Історія природи починається з добра, бо вона — творіння Боже. 
                                                                                             І. Кант    

·        Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий.

                                                                                Марк Твен

1. Вступне слово наставника групи.

Врятує світ краса -
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало,
Бо стільки всюди зла - людина вже не та…
Тож, люди на землі!
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра.

Звучить пісня «Гімн доброті».)

Ведучий 1. Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сум­не, сповнене глибоких пережи­вань, солодке, як мед і гірке як полин.

Ведучий 2. Люди... їх мільйони, всі вони різні і чимось непов­торні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять кожна своїм світлом.

Читець 1. Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта — не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

          Читець2.Ти добро лиш твори повсюди,
          Хай тепло твої повнить груди.
          Ти посій і доглянь пшеницю,
          Ти вкопай і почисть криницю,
          Волю дай. Погодуй пташину,
          Приласкай і навчи дитину,
          Бо людина у цьому світі
          Лиш добро повинна творити.

Сценка «Мати і син»

      (Виходять жінка із запаленою свічкою в руках і хлопчик.)

         Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах три­мається?

         Мати. Так, мій синочку, правда.

         Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

         Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

         Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

         Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка світить ясно і світло це далеко видно.

         Хлопчик. Матусю, я буду доб­рим. Я хочу, щоб моя свічечка го­ріла найяскравіше!

      Мати. Старайся, мій хлопчи­ку (гладить по голові).

      (Ставлять свічку біля ікони і виходять.)

         Ведучий 1. Стежина життя... По ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гук­нути: «Життя! Ну зупинися хоч на мить! Візьми мене на свої крила й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть».

Ведучий 2

  Кажуть, що коли народжується дитина, Бог запалює свічку на небі й посилає до неї ангела-охоронця. У ві сні ангел цілує немовля тричі: в чоло – аби воно зростало здоровим та розумним, в личко – щоб було красивим, та в груди – аби любов та доброта вселились в його серце та душу.

Ведучий 1. - Так, людина приходить у світ для добра. Головне призначення кожного на землі – творити добро. Добро – це один із найсвітліших виявів людської душі. Добро  виражається у нашому ставленні до людей і до навколишнього світу. Що ми  залишимо після себе, залежить від нас.

 Відео «Даруй Добро»

Ведучий 2

Запам’ятай, моя дитино, з юних літ
На все життя, щоб знала ,як прожити.
Людина для добра приходить в світ
Й покликана завжди добро творити.

Ведучий 1.

- Яке ж значення слова «доброта» за словником?

Ведучий 2

Доброта – це чутливе, дружнє ставлення до людей, привітність, ласка, прихильність.

Читець

Доброта — це проміння, що світло дарує,
Доброта, це тепло, що від серця іде.
Хоч вона і ніскілечки нам не коштує,
Та прямими шляхами у світі веде.
Доброта — це криниця з водою у спрагу,
Доброта, мов зоря у нічному путі.
Це ж вона в нас народжує силу й відвагу,
Не дає збайдужіти нікому в житті.
Доброта робить душу красиву і світлу.
Доброта — це підставлене вчасно крило.
Це вона піднімає людину до світла,
Щоб усім навкруги добре й тепло було.

Ведучий 1.

- В.О.Сухомлинському належать такі слова: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше треба для того, щоб залишатись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».

Відео «Людина починається з добра»

Ведучий 2.

-Бути добрим нелегко, а постійно творити добро важко. Треба менше говорити про добро, а постійно його робити.

Ведучий 1.

-Світ переповнений злом! Доброти в ньому досить мало!

Ведучий 2.

Саме тому в 1998 року  в Токіо відкрилася  перша  конференція  Всесвітнього  руху  за  доброту,  в  якій  брали  участь Австралія, Канада, Японія,  Таїланд, Сінгапур, Велика  Британія, США.

Ведучий 1.                                                                                             Пізніше  до  руху приєдналися  й  інші  країни. У 2009 році Україна теж долучилася до святкування Дня Доброти                                                             У 2014 році у Харкові звели місто Доброти. Воно має форму пташиного гнізда – символу народження нового життя.

Ведучий 2.

Отже, в  листопаді  все людство відзначає Всесвітній день доброти

Ведучий 1.

 Мета Всесвітнього Дня Доброти – озирнутися навколо себе,  за межі  своєї країни, культури,  раси,  релігії,  і  усвідомити,  що  ми  громадяни  світу. 

Ведучий 2.

Спеціально  для  цього  дня  французький  художник  Орель створив символ – відкрите серце. (демонстрація символу Дня Доброти)

Ведучий 1.

Це відкрите серце свідчить про те, що якщо всі люди будуть мати добрі серця, то наша планета  буде квітучою. На ній пануватиме мир і добро. Світ врятує тільки добро. Пам’ятайте про це !!!

Ведучий 2.

 У низці країн у цей день прийнято дарувати знайомим  і незнайомим людям квіти. Символом Дня доброти стали ніжні маргаритки і гербери.

Притча о доброте

Читець

Наповніть серце добротою,
Любов’ю, радістю, теплом.
А душу щедрістю святою,
І йдіть у білий світ з добром!
Відкиньте все, що душить груди,
І камінь в серці не носіть.
Без заздрощів, твердої груди,
З любов’ю до людей ідіть.
Наповніть серце добротою
Й без страху і без каяття
Легкою, стрімкою ходою
Сміливо йдіть у майбуття.
В цім світі сонцем треба бути,
Щоб світ розцвів від доброти.
Людині треба це збагнути
І світлою в життя іти.

Звучить пісня «А я бажаю вам добра»

Ведучий 1.             Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.

Не нарікай на глухість душ людських,

І не гостри в злобі на них зубів…

А ти що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них.

Кажуть, юність живе лиш майбутнім,

Кажуть, зрілість цінує лиш мить.

Тільки старість живе незабутнім,

Тим, чого не вернуть, не спинить.

Плекай добро, воно повернеться до тебе,

Чини добро, і будеш ти в раю…

Роби добро. Господь сказав: так треба!

Я здалека добро розпізнаю…

Ведучий 2.  У житті людина робить різні справи: добрі і не зовсім добрі, погані і просто жахливі. Зазвичай вона бажає іншим добра. Та інколи забуває про всім зрозумілу пересторогу: чини добро, остерігайся зла.

   Відео «Случай в больнице»     

Ведучий 1.

 Поспішайте творити добро, вчіться співчувати. Не намагайтеся комусь зробити зло, причинити біль, тому що за це рано чи пізно ви будете покарані. Колись ви також можете опинитися у скрутній ситуації, і вам ніхто не подасть руки. Пам’ятайте! Як ви ставитеся до цього світу, таким боком і світ до вас повернеться. Якщо ви виростете добрими людьми, то буде й вам повсюди добре, бо, як каже народна мудрість: «Доброму скрізь добре». Нехай у вашому серці завжди живуть велика любов і доброта, щирість і співчуття, людяність і щедрість.

Ведучий 2.

-Добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх вона вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю та щедрістю.

Ведучий 1.

-Ми бажаємо вам, щоб краплинку людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло покинуло вашу душу, а натомість щоб завжди в ній панувало добро і совість. Будьте справжніми людьми!

Відео «Желать добра»(Танец)

Ведучий 2.

Сказав мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай…

Хай оживає iстина стара:

Разом

Людина починається з добра.

Пісня «Промінчик доброти»

Якщо стало тобі сумно і у серці гіркота,
І пробачити так важко то порада лиш одна:
Впусти в своє серце промінчик доброти
і сонечко зігріє, і всіх пробачиш ти.

Якщо стало тобі сумно і серденько щемить,
І пробачити так важко, то порада лиш одна:
Впусти в своє серце промінчик доброти
і сонечко зігріє, і всіх пробачиш ти.

Коли з’являється дитина –
Господь запалює зорю,
І тихо, наче у раю,
По небосхилу пісня лине.
І скільки тій зорі світить –
Не зна ніхто на цілім світі,
То ж треба вірити й любити
І кожен день добро творить.
Приспів:
Даруй добро на цілий світ!
Даруй добро! Віддай, що маєш!
Даруй добро багато літ!
Нехай зоря твоя палає!

Сценка «Мати і син»

      (Виходять жінка із запаленою свічкою в руках і хлопчик.)

         Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах три­мається?

         Мати. Так, мій синочку, правда.

         Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

         Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

         Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

         Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка світить ясно і світло це далеко видно.

         Хлопчик. Матусю, я буду доб­рим. Я хочу, щоб моя свічечка го­ріла найяскравіше!

      Мати. Старайся, мій хлопчи­ку (гладить по голові).

      (Ставлять свічку біля ікони і виходять.)

Читець

Наповніть серце добротою,
Любов’ю, радістю, теплом.
А душу щедрістю святою,
І йдіть у білий світ з добром!
Відкиньте все, що душить груди,
І камінь в серці не носіть.
Без заздрощів, твердої груди,
З любов’ю до людей ідіть.
Наповніть серце добротою
Й без страху і без каяття
Легкою, стрімкою ходою
Сміливо йдіть у майбуття.
В цім світі сонцем треба бути,
Щоб світ розцвів від доброти.
Людині треба це збагнути
І світлою в життя іти.